У 2025 році, коли Львів отримав титул Молодіжної столиці Європи, ключовим напрямом діяльності стало передавання досвіду іншим українським громадам. Саме тоді з’явилася «Національна програма» — формат співпраці, де команда молодіжної організації «Твори» спільно з партнерами UNICEF допомагає містам розбудовувати системну молодіжну політику, враховуючи локальний контекст і реальні потреби молоді.
Особливого значення ця діяльність набула в прифронтових громадах, де питання розвитку нерозривно пов’язані з безпекою, відновленням та психологічною стійкістю. Запоріжжя, Миколаїв і Полтава стали яскравими прикладами того, як навіть у складних умовах можна підтримувати молодіжну активність і трансформувати її у системні зміни.
У кожному з цих міст реалізація програми проходила за власними сценаріями, але зберігала єдину логіку: від дослідження потреб і відкритого діалогу до підтримки ініціатив, формування стратегій та створення спільнот, що продовжують працювати надалі.
### Запоріжжя: як формується нова молодіжна політика в прифронтовому місті
Участь Запоріжжя в програмі відбувалася в умовах, де питання стійкості стали частиною повсякденного життя. З огляду на це, робота з молоддю тут поєднала розвиток навичок, формування спільноти та пошук довгострокових рішень для міста.
Ключові результати у Запоріжжі:
– Проведено 15 ключових подій із залученням 576 учасників.
– Організовано ще 20 заходів у межах субгрантів із 728 учасниками.
– Розпочато роботу зі створенням фокус-груп та дослідженням потреб молоді, що допомогло сформувати реалістичне бачення розвитку громади.
– Важливою стала роль команди амбасадорів, до складу якої увійшли 74 молоді людини, які стали провідниками змін і залучали інших до процесу.
У рамках субгрантової програми було підтримано 8 громадських організацій, які реалізували проєкти у дві хвилі, створюючи різноманітні формати залучення молоді. Вони охоплювали напрямки від екології та культури до освіти й інклюзії. Серед ініціатив, що з’явилися в місті, були проекти зі свідомого споживання, сучасного мистецтва, локальної ідентичності та взаємодії молоді з міськими процесами.
Завершальним заходом року став фестиваль ZAP!FEST «Безмежно своє», який відбувся 14 грудня 2025 року і об’єднав 236 учасників. Програма фестивалю включала:
– майстер-класи;
– панельні дискусії;
– презентацію молодіжної стратегії;
– алею організацій;
– діалогові зони;
– квести;
– стендап;
– концерт.
Ідея фестивалю базувалася на відчутті відкритості міста для молоді та можливості впливати на його розвиток. Протягом дня учасники ознайомилися з прикладами людей, які вже здійснюють позитивні зміни у Запоріжжі.
Регіональна координаторка Запоріжжя Оксана Конончук підкреслює: «Найбільше запам’яталося партнерство між громадами Львова, Полтави та Миколаєва — це простір для обміну досвідом і розмов про розвиток молодіжної політики. Важливими стали нові формати взаємодії, зокрема спідфрендинг і молофест. Особливо сильним елементом була амбасадорська спільнота, яка підсилювала комунікацію, діалог і появу нових ініціатив».
### Полтава: як швидкі трансформації перетворюються на системну роботу
Для Полтави участь у програмі означала період інтенсивного розвитку і формування нової моделі взаємодії з молоддю. У місті організували простори для діалогу через координаційні зустрічі, обговорення зі стейкхолдерами та навчання для команд. Загалом до цих процесів долучилися понад 1200 осіб — один із найвищих показників залученості.
Паралельно відбувалося дослідження потреб молоді і розробка Молодіжної стратегії Полтави 2035. У процесі взяли участь 322 учасники. Одним із ключових результатів стало затвердження 21 квітня 2026 року міською радою «Молодіжної стратегії Полтава – 2035», створеної молоддю візії розвитку громади, що охоплює шість стратегічних напрямів:
1. Освіта
2. Участь
3. Культура
4. Стійкість
5. Екологія
Цей документ наразі слугує основою для довгострокових рішень у молодіжній політиці.
Субгрантова програма дала змогу протестувати ідеї на практиці:
– Відбулося 64 заходи, у яких взяло участь понад 1400 осіб.
– Проєкт AdvaTech 3D Solutions популяризував технічні спеціальності через 3D-моделювання та робототехніку.
– Poltava Vision Lab розвивав інженерні та дизайнерські навички в практичному форматі.
– Проєкт «Будуй! Твори! Дій!» навчав молодь створювати бізнес-ідеї, планувати бюджет і презентувати власні рішення.
Культурний напрям розвивався через проєкт «Контури відновлення. Міжпростір», що об’єднав лекції, мистецькі події та воркшопи з використанням сучасних інструментів. Завершився цей напрям фестивалем за участі 24 митців із різних регіонів України.
Простір «Спільно-хаб» слугував відкритим середовищем для навчання й взаємодії, де проходили лекції, майстер-класи та мовні клуби. Проєкт «Молодь в дії. Безпечне місто» залучив молодь до мапування небезпечних ділянок і тестування рішень для покращення міського простору. Idea Production Studio розвивала медіаграмотність і навички створення контенту, а «СтудЛіга Полтави» об’єднала студентську молодь через спортивні змагання у чотирьох видах спорту. Ці проєкти протягом року сформували різні можливості для залучення молоді та створили підґрунтя для подальшого розвитку локальних ініціатив.
Завершальним заходом цього періоду став молодіжний фестиваль «Молофест. Полтава – мій вайб», що відбувся 4 грудня 2025 року. Подія об’єднала 925 учасників, 27 активностей і 16 партнерів, ставши найбільшою молодіжною подією року в місті. Програма фестивалю поєднувала стратегічні й культурні формати:
– презентація Молодіжної стратегії;
– панельні дискусії;
– зустрічі з експертами;
– обговорення тем кібербезпеки й можливостей для молоді;
– інтерактивні локації;
– майстер-класи;
– музичні виступи;
– брейк-данс батл за участі понад 60 учасників.
Хедлайнером події став гурт MOLODI. Фестиваль створив простір, де молодь могла побачити результати власної роботи, презентувати ініціативи і відчути єдність.
Регіональна координаторка Полтави Юлія Городчаніна зазначає: «Для Полтави участь у шерингу титулу Молодіжна столиця Європи 2025 стала унікальним шансом переосмислити роль молоді в житті громади, сформувати нову культуру співтворення міста і надати молодим людям реальні інструменти впливу».
### Миколаїв: як молодь стає складовою відновлення міста
У Миколаєві програма реалізовувалася в контексті відновлення громади та підвищеного психологічного навантаження, що визначило основні акценти роботи – підтримку молоді, розвиток навичок і створення можливостей для її активної участі.
За рік у місті провели 58 подій з понад 1500 учасниками. Значна частина роботи була сконцентрована на формуванні молодіжної стратегії через координаційні зустрічі, взаємодію зі стейкхолдерами та навчання локальних команд.
У Миколаєві підтримали 8 громадських організацій, які реалізували проєкти у дві хвилі:
– Перша хвиля акцентувалася на активізації молоді та громадянській участі:
– проєкт «Амбасадор(к)и волонтерства» посилював локальні волонтерські спільноти;
– проєкт «Молодь: від ідеї до рішення» залучав молодь до процесів прийняття рішень;
– Urban-лаб «Творимо молодіжний простір разом» працював над відновленням міського середовища;
– «Енергія майбутнього» популяризував екологічні ініціативи.
– Друга хвиля зосередилася на розвитку та стійкості:
– «Школа дорослого життя» навчала фінансової грамотності і життєвим навичкам;
– проєкт GenEU поєднував тематику євроінтеграції й громадянської участі;
– «Розвантаження Миколаєва» та «Active Generation» займалися підтримкою ментального здоров’я через тренінги та творчі практики.
Завершив програму молофест «Місто на хвилі», який зібрав понад 390 учасників і став платформою для поєднання стратегічних обговорень і культурних заходів. Фестиваль проходив у багаторівневому форматі, поєднуючи освітні, дискусійні та культурні компоненти. Учасники могли паралельно долучатися до стратегічних обговорень і неформальних активностей, що створювало відчуття цілісного молодіжного простору.
Координаторка молодіжних програм ГО «Потрібні тут» Олена Галіцина акцентує: «Рік Молодіжної столиці Європи став важливим етапом для розвитку молодіжної політики в місті. Серед головних результатів – посилення ролі молоді у прийнятті рішень, розвиток партнерств між владою, громадським сектором і молоддю, збільшення рівня залученості молодих людей до життя громади та створення умов для сталого розвитку молодіжної інфраструктури».
### Партнерство, що створює довготривалі зміни
Розглянуті історії відрізняються темпом, контекстом і викликами, але разом формують спільне розуміння того, як сьогодні розвивається молодіжна політика в Україні. Вона зароджується в діалозі, проходить апробацію через конкретні ініціативи й закріплюється у рішеннях, які залишаються у громадах.
Співпраця Львова із Полтавою, Миколаєвом і Запоріжжям демонструє, що навіть у складних обставинах можливо вибудовувати системні процеси, де молодь виступає повноцінним учасником змін. Саме такий підхід створює середовище, що продовжує активно функціонувати після завершення програм, подій і окремих проєктів. Цей формат масштабування здобутого досвіду стає фундаментом для розробки нових рішень у різних громадах по всій країні.
