Львів: ветеран Іван Лебідь після протезування став водієм трамвая

, , 

22 Жовтня, 2026

Дар'я Любацька

символічна сцена кабіни трамвая з протезом на сидінні

У Львові ветеран Іван Лебідь після важкого поранення, ампутації та тривалої реабілітації пройшов навчання і тепер працює водієм трамвая, повідомили в «Львівелектротрансі». Він — перший в Україні ветеран, який працює водієм трамвая.

Поранення та реабілітація

Іван Лебідь родом із Донеччини, до повномасштабної війни працював на заводі з переробки металу, у дорожньому будівництві, в охороні та їздив на роботу до Чехії. Має середню технічну освіту за спеціальністю електромонтер-електрозварник, навчався у Соледарському професійному ліцеї.

У лютому 2024 року він був мобілізований і служив у лавах 24-ї окремої механізованої бригади. «Загалом у мене було чотири поранення. Не буду розповідати про всі, розкажу хіба за останнє. Виконував завдання з хлопцями, наступив на міну і не встав на ноги. Це було четвертого травня 2025 року», – розповів Іван.

Лікування, протез і вибір професії

Після поранення Іван лікувався в лікарнях приблизно до серпня, потім звернувся в реабілітаційний центр Superhumans, пройшов операцію й отримав протез. Він також проходив реабілітацію у Дрогобичі й кілька разів повертався до Superhumans для корекції стану ноги.

Після лікування довго розмірковував, яку роботу може фізично виконувати, і навіть думав про повернення до служби. «Насправді я не знав конкретно, чим хочу займатися. Було багато роздумів, де б я міг фізично впоратися. Але в якийсь момент зрозумів, що хочу бути водієм», – каже ветеран.

Навчання та робота в депо

Іван самостійно знайшов інформацію про вакансії в інтернеті, звернувся до підприємства і приїхав у депо, щоб оцінити свої фізичні можливості. «Я приїхав у депо, подивився, які тут є трамваї, чи зможу, чи не зможу фізично. Коли приїхав, то зрозумів, що зможу і що діло буде», – пригадує чоловік.

трохи символічна сцена у депо: протез біля колеса трамвая, інструменти на робочому столі

Навчання тривало три місяці: два місяці теоретичної підготовки в навчальних класах депо та ще місяць практики містом разом з інструктором. «Якби мені не сподобалося навчання, я б уже тут не був», – каже Іван. Він також зазначив: «Коли в мене є бажання, у мене немає перешкод».

У відділі кадрів наголосили, що не мають окремої програми саме для ветеранів і розглядають кандидатів на однакових умовах. «Ми не надаємо переваг і не забираємо переваг у всіх категорій працівників. Ми розглядаємо всіх потенційних кандидатів, яких зацікавило наше навчання. У нас є навчальний центр, який випускає щотримісяця групи водіїв трамвая і тролейбуса. Тому я би сказала, що це не ініціатива, а те, що ми відкриті для всіх і готові навчати всіх охочих», – розповіла виконувачка обов’язків начальника відділу кадрів Анастасія Іпатенко.

За її словами, до навчання можуть долучитися охочі віком від 21 року, верхнього вікового обмеження немає, і стать кандидата не має значення. «Навчання в нас побудоване і налаштоване так, щоб воно було зручним та доступним для всіх охочих», – зазначила Анастасія Іпатенко.

Автор матеріалу
Дар'я Любацька
Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.

Залишити коментар