У Львові оголошено відкриті конкурси на посади керівників чотирьох муніципальних культурних закладів: Львівського академічного духовного театру «Воскресіння», Театрального центру «Слово і голос», Львівської музичної школи №1 імені А. Кос-Анатольського та Львівського муніципального мистецького центру. Раніше в цих установах тимчасово виконували обов’язки керівників.
Місто обирає керівників культурних інституцій через публічний і прозорий конкурс, що регламентується чинним законодавством. Цей механізм гарантує відкритість відбору та дозволяє залучити фахівців із стратегічним баченням розвитку закладів і здатністю впроваджувати зміни.
Львівські культурні заклади залишаються невід’ємною частиною міського життя, формуючи культурний простір, відповідаючи на сучасні виклики й сприяючи розвитку української культури в перспективі. Саме тому важливо, щоб їхні керівники володіли професійними управлінськими навичками та чіткою стратегією.
Конкурс має низку ключових переваг, серед яких:
– прозорість: конкурсні комісії складаються з представників громадськості та авторитетних експертів галузі;
– публічність: кандидати проходять відкритий відбір та презентують програми розвитку на короткострокову і довгострокову перспективу;
– оцінка не лише професійного досвіду, а й управлінського мислення, амбіцій та реалістичності запропонованих змін.
У підсумку виграють усі – установи отримують імпульс до розвитку, а громада – якісні культурні продукти та послуги.
Активісти сфери культури підтримують публічний та прозорий відбір керівників. За словами Ірини Подоляк, культурної менеджерки, громадської діячки, колишньої депутатки Верховної Ради України та заступниці міністра культури, конкурсна процедура є не лише кадровим інструментом, а й проявом локальної демократії, що дає можливість громаді впливати на розвиток культурних установ.
Вона наголосила:
– культурна інституція не є приватним закладом, оскільки фінансується за кошти громади, яка має право знати, хто і з якою стратегією керує ресурсами;
– конкурс – це змагання програм розвитку, а не персоналій, де колектив, експерти та громадськість аналізують ідеї, вибираючи найкращу на найближчі п’ять років;
– стратегія має передбачати чіткі ключові показники ефективності (KPI) або цілі та ключові результати (OKR);
– відсутність ротації веде до застою, прикладом чого є ситуації, коли керівники очолюють установи по кілька десятиліть — це не стабільність, а монополія на культурний продукт;
– конкурс не обов’язково означає зміну директора, але вимагає від чинного керівника кожні п’ять років доводити свою ефективність;
– прозорий відбір є перешкодою для кулуарних домовленостей, оскільки конкурсні комісії формуються із представників влади, колективів та громадських організацій, що ускладнює тіньові призначення;
– легітимність керівника, що пройшов відкритий конкурс, забезпечує моральне право на проведення реформ, комунікацію з донорами та колективом на основі суспільного запиту;
– конкурс є сигналом для талановитих управлінців та митців, що готові долучатися до державного або комунального сектору;
– участь громадських організацій у конкурсних комісіях не є зайвою ланкою, а необхідною системою противаг, що запобігає неконтрольованим одноособовим рішенням.
Також альтернативи конкурсу мають значно більші ризики — призначення без конкурсу концентрує владу і знижує якість керівництва. Конкурс сприяє публічній дискусії щодо вектору розвитку культури.
Незважаючи на наявність недоліків чинного Закону «Про культуру» – таких як використання фіктивних громадських організацій, маніпуляції при жеребкуванні, нечіткі критерії відбору, тиск на членів комісії – конкурс є механізмом контролю та випробування чесної волі місцевих органів влади і громади.
Ірина Подоляк підкреслила, що серйозне ставлення до конкурсів забезпечує оновлення інституцій, а формальне – призводить до кризи в культурних закладах.
Ірина Чужинова, театрознавиця і членкиня «Коаліції дієвців культури», зазначає, що конкурсна система стала одним із найважливіших інструментів оновлення культурних закладів України. Вона наголошує на ролі громадянського суспільства та медіа в оцінці конкурсних програм та публічному спостереженні за ходом конкурсів, що ускладнює формалізацію процедури.
Юлія Хомчин, директорка КУ «Інститут стратегії культури» та депутатка Львівської міської ради, відзначає, що конкурси відкривають доступ до нових лідерів зі свіжими ідеями, які виводять установи зі стану застою та надають їм новий поштовх, що особливо важливо в умовах війни.
Значущі приклади успішного результату конкурсного відбору в культурній сфері Львова:
– Іван Остапович, який став директором Львівського будинку органної та камерної музики у 2017 році, а в 2023 році вдруге виграв конкурс і очолив Органний зал;
– Ольга Гончар, обрана керівницею Музею тоталітарних режимів «Територія Терору» також через відкритий конкурс.
Обидва керівники підтримують практику конкурсного добору, зазначаючи, що це сприяє прозорості, оновленню інституцій, залученню нових кадрів і розвитку культури в місті та Україні загалом.
Щодо організації конкурсів, за словами Марти Бешлей, керівниці управління культури Львівської міської ради, відкриті конкурси відповідають європейським практикам та становлять основний інструмент оновлення культурних установ через оцінку ідей, стратегії та здатності їх реалізувати.
Конкурсна процедура включає:
1. Подання документів кандидатом;
2. Перевірку поданих документів на відповідність вимогам;
3. Відкриті засідання конкурсної комісії з презентаціями програм розвитку установ;
4. Співбесіди з кандидатами.
Засідання конкурсної комісії транслюються в режимі онлайн.
До складу конкурсної комісії входять представники культурної спільноти, трудових колективів та громадських організацій. У разі подання більш ніж трьох кандидатур від громадських організацій для визначення членів комісії застосовується жеребкування.
Після завершення прийому документів комісія розглядає кандидатури й рекомендації щодо призначення керівників.
Львів має успішний досвід проведення конкурсів для керівників культурних закладів, серед яких Львівський органний зал, театр імені Лесі Українки, Музей народної архітектури та побуту і Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору», що супроводжувався впровадженням нових форматів діяльності, збільшенням відвідуваності й розширенням партнерств.
З 2016 по 2025 роки у Львові проведено 34 конкурси в культурній сфері згідно із Законом України «Про культуру».
Аналогічний підхід застосовується в інших сферах, зокрема в освіті: керівників шкіл та дитячих садків обирають на відкритих конкурсах. За останні роки проведено:
– 87 конкурсів на посаду директорів шкіл;
– 19 конкурсів на посаду директорів дитсадків.
У 2026 році відбулося 12 конкурсів для шкільних директорів, за результатами яких троє стали новими керівниками, а серед дитсадків — 19 конкурсів із призначенням семи нових директорів.
Такий підхід сприяє формуванню кваліфікованих управлінських команд і забезпечує розвиток установ у довгостроковій перспективі.
Управління культури та департамент освіти й культури Львівської міської ради інформують, що відкриті конкурси – це важливий інструмент розвитку, який залучає фахівців із новими ідеями, сучасним баченням та готовністю нести відповідальність за результати.
До конкурсу на посаду директора Львівського муніципального мистецького центру, оголошеного Департаментом освіти та культури, можуть долучитися особи, які відповідають таким вимогам:
– мають громадянство України;
– володіють вищою освітою не нижче ступеня магістра;
– мають не менше трьох років досвіду роботи на керівних посадах або в сфері досліджень, аналітики, інновацій чи управління проєктами;
– володіють державною мовою;
– характеризуються належними діловими й моральними якостями.
Учасники подають документи протягом 30 днів з дати оголошення конкурсу. До пакету документів входять:
– заява з погодженням на обробку персональних даних відповідно до закону України «Про захист персональних даних»;
– автобіографія з детальними даними про особу, освіту, трудову й громадську діяльність, контакти;
– копії документів, що посвідчують особу та підтверджують освіту;
– два рекомендаційні листи;
– мотиваційний лист;
– довідка про відсутність судимості;
– інші документи, що підтверджують професійні або моральні якості.
Для проведення конкурсу утворюється дев’ятичленна комісія, сформована шляхом:
– кандидатури пропонують члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури, освіти і науки, а також сам Департамент – кожен по три претендента;
– від трудового колективу кандидатури обираються на загальних зборах;
– представники громадських організацій визначаються жеребкуванням, що транслюється онлайн.
Конкурсна комісія є колегіальним органом, що здійснює організацію, розгляд документів та програм, а також визначає переможця відкритим голосуванням більшістю, де в разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови, його обирають серед членів комісії.
Процедура включає:
1. Перевірку документів;
2. Презентацію програм розвитку;
3. Співбесіду з кандидатами.
Для участі у конкурсах на посади керівників інших комунальних культурних закладів — Львівського академічного духовного театру «Воскресіння», Театрального центру «Слово і голос» та Львівської музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського — кандидати мають відповідати вимогам статті 21 Закону України «Про культуру», а також надавати:
– заява з погодженням на обробку персональних даних;
– автобіографія;
– копії документів, що посвідчують особу та освіту;
– відомості про відсутність судимості;
– два рекомендаційні та мотиваційний листи;
– презентацію програм розвитку закладу на 1 та 5 років.
Подачу документів здійснюють протягом 30 календарних днів з 12 травня по 11 червня 2026 року включно за адресою: пл. Ринок, 9, м. Львів, 79008 або на електронну пошту upr.culture@lvivcity.gov.ua.
Допоміжними критеріями при голосуванні є:
– наявність післядипломної освіти у сфері управління;
– ступінь MBA, MPA, MLA або аналоги в бізнес-адмініструванні чи державному управлінні;
– науковий ступінь доктора філософії або доктора наук;
– досвід роботи на керівних посадах у національних чи міжнародних культурних компаніях, установах, програмах та проєктах;
– володіння офіційними мовами Європейського Союзу;
– досвід у розробці й реалізації інвестиційних і інноваційних проєктів;
– схвальні відгуки у вітчизняних і зарубіжних галузевих медіа;
– бездоганна ділова репутація.
Детальний текст оголошення та вимоги до кандидатів доступні на офіційному сайті Львівської міської ради. Додаткові консультації можна отримати в управлінні культури департаменту освіти і культури ЛМР за телефонами: 297-55-72 (Олексій Тарабан), 297-58-63 (Орися Коваль).
Таким чином, у Львові підтримується традиція публічних відкритих конкурсів як прозорого і ефективного механізму обрання керівників культурних установ із залученням громадськості, профільних фахівців, які забезпечують оновлення, розвиток і стратегічні зміни у сфері культури.
