У Львові під час п’ятого Тижня скульптури представили роботи відомого скульптора Володимира Семківа; матеріал про художника опубліковано ZAXID.NET. Одна з його робіт - скульптура «Правда» на проспекті Шевченка - спричинила жваве обговорення й була переміщена після нещасного випадку.
Скульптура «Правда» та її меседж
На проспекті Шевченка з’явилася дерев’яна голова, пронизана наскрізь грубою колодою, що мала символізувати ускладнення вимови правди. Скульптор переосмислив вислів «клубок у горлі», замінивши його на колоду як перешкоду для слів.
«Як важко інколи говорити правду. У моїй скульптурі клубок у горлі перетворюється на грубу колоду - перешкоду, що не дає словам вийти назовні», - пояснив Володимир Семків. Куратор Павло Гудімов додав: «Правда - це завжди боляче. Це кіл, який забили у горлянку, - це і про пресу, і про людей, які вільно мислять, і про художника, який не завжди може робити те, що хоче».
Вибрані інші проєкти Семківа
«Спадок» (жовтень 2026 - січень 2027)
Персональна експозиція у львівській «Я Галереї», присвячена питанням історичної пам’яті та культурної спадщини. У роботах поєдналися фрагменти давніх сакральних фігур із рустикальною манерою автора, де елементи старовини проростають у сучасні форми.
Експозиція побудована на контрастах: тонке різьблення давніх фрагментів сусідить із сучасними роботами, багато іронії й можливостей для трактувань і асоціацій. Це демонструє водночас захоплення пластикою минулого й безперервний творчий експеримент митця.
«Бульбашка» (2025)
Інсталяція 2025 року була встановлена перед Оперним театром, місцем, де раніше стояли пам’ятники різних режимів. Робота мала на меті показати крихкість і тимчасовість монументальної пропаганди у публічному просторі.
«У наш час на площі немає жодного монумента ‒ лише ялинка взимку, пісні, шахи, життя. Уся монументальна пропаганда ‒ це бульбашка. Тоталітарні режими зникають, а люди залишаються. Тому ця інсталяція ‒ символ крихкості та тимчасовості», ‒ пояснив Володимир Семків.
Kindergarten (2024)
Проєкт експонували у Національному музеї, експозиція відкривалась скульптурою «Перед криком» - великою фігурою жінки, яка народжує. Інші роботи - велетенські зображення дітей, виконані з дерева.
«Для мене в першу чергу було важливо, що ми можемо сприйняти все наше суспільство, цей весь Kindergarten, через дитячу безпосередність. Актори та діти завжди найвиразніші у жесті. Більше ніхто. Але актори вчаться на це, бо це їхня робота. А для дітей це природно, бо вони ще не вміють виражати словами свої емоції, в них ще немає зайвих нашарувань, думання, говоріння. Вони виражають ті емоції, які й ми переживаємо», - каже скульптор.
«Відвага» (2024)
Скульптура експонувалась на площі Митній і виконана суцільно з дуба за допомогою бензопили. Автор відзначає, що робота з деревом дає оперативний результат і дозволяє зафіксувати емоцію швидко.
«Якщо придивитися, можна побачити опалення на поверхні деревини. Це як страх, без якого не буває сміливості. За відвагою завжди є подоланий страх», ‒ зазначив скульптор. Партнер проєкту Культура - blago - технологічна компанія, яка створює середовище для комплексно якісного життя в місті. Компанія працює з усіма сферами міського середовища і через технології робить міста сучасними, комфортними та зручними для життя. Компанія blago - будує міста третього покоління!
«Прямостоячий» (2023)
У межах Тижня скульптури у холі головного приміщення Львівського залізничного вокзалу встановили металеву скульптуру чоловіка без рук та голови, виготовлену з алюмінієвого сплаву та сталі у 2018 році. Після завершення фестивалю роботу забрали.
Організатори пояснювали: «Скульптура “Прямостоячий” символізує незламний дух українців, тверду віру в перемогу та втілює образ людини, яка “попри катаклізми продовжує вірити в майбутнє і йде вперед”».
«Стіна пам’яті Небесної Сотні» (2015-2016)
Робота у співавторстві з Семків Юлією виконана в місті Івано-Франківськ. У гранітну поверхню вбиті «свинцеві» пластини по силуетах людей до рівня серця; пластини - пом’ятий метал на противагу спокійним силуетам.
Верхня частина - полотно з полірованої нержавіючої сталі з прорізаними силуетами та прізвищами героїв. «Стіна пам’яті Небесної Сотні - це такий антимонумент. Стіна довжиною 18 метрів із дзеркалом, на якому лише силуети людей і текст: “Тим, хто віддав життя за гідність, з якою можеш дивитись собі в очі”. Ідея була в тому, щоб це не був пам’ятник, до якого приходять раз на рік квіти покласти, а який би щодня контактував з людьми. Хотілося наголосити, що ці герої є людьми, а не ідолами. Порівняти їхню жертву зі своїми вчинками», ‒ розповів скульптор.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.