Західна дипломатія знову робить спроби розворушити “застряглий” мирний процес. Увівторок, 27 жовтня, кремлівському диктаторові Володимиру Путіну зателефонували одразу два північноєвропейські лідери — президент Фінляндії Александр Стубб та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре. Політики зв’язалися з Москвою безпосередньо з Гельсінкі, щоб поговорити про припинення вогню та підготовку до нових дипломатичних зустрічей.
Найважливіший нюанс цієї події – Київ про все знав заздалегідь. Стубб і Стьоре детально проконсультувалися з українською стороною перед тим, як набирати Кремль, тому для нашої держави цей дзвінок не став сюрпризом.
Про що саме говорили з очільником Кремля
Головний меседж північних сусідів РФ був простим: бойові дії треба зупиняти, а сторони мають нарешті сісти за стіл переговорів. Стубб після розмови прямо заявив, що діалог був відвертим і предметним, адже для реального завершення війни доводиться говорити безпосередньо з агресором.
Норвезький прем’єр Йонас Гар Стьоре акцентував увагу на жахливих людських втратах та руйнуваннях, які принесла ця війна, підкресливши, що її наслідки Європа розгрібатиме ще десятиліттями.
Для Гельсінкі та Осло це не просто абстрактна геополітика. Обидві країни мають спільний кордон із Росією, тому будь-яка ескалація біля українських кордонів напряму загрожує їхній власній безпеці.
Підтримка України залишається непорушною
Стубб і Стьоре окремо дали зрозуміти Путіну: їхній дзвінок аж ніяк не означає послаблення позицій Заходу чи “потепління” у стосунках. Фінляндія та Норвегія як надавали, так і продовжуватимуть надавати Україні військову й фінансову допомогу.
Водночас політики підкреслили, що говорили від імені своїх суверенних держав, а не делегованими представниками від усього Євросоюзу чи блоку НАТО.
Зеленському одразу повідомили про підсумки розмови
Одразу після дзвінка в Москву Стубб та Стьоре набрали Володимира Зеленського, щоб “зазвітувати” про деталі діалогу.
Президент України подякував колегам за прозорість та підтримку. Під час цієї розмови окремо порушили питання російського терору проти української енергетики. Західні лідери висунули Путіну чітку вимогу — припинити удари по електростанціях, підстанціях та цивільній інфраструктурі, оскільки це прямо суперечить будь-яким розмовам про мир.
Як готували цей дипломатичний крок
Цей дзвінок не був спонтанним рішенням. Базові домовленості пропрацювали ще 20 жовтня в Осло під час за закритої зустрічі за участю Володимира Зеленського, Александра Стубба, Йонаса Гара Стьоре та американських посадовців.
Саме там, після обговорення безпекових гарантій та майбутньої конфігурації миру, партнери й вирішили діяти напряму – звернутися до Путіна безпосередньо.
У листопаді готують тристоронні переговори в Абу-Дабі
Цей телефонний розгону — лише частина більшої комбінації. Зараз дипломати активно готують тристоронню зустріч делегацій України, США та Росії, яка може відбутися вже в листопаді в Абу-Дабі (ОАЕ).
Поки що зарано говорити про швидкий прорив, адже ключові розбіжності нікуди не зникли. Україна вимагає залізобетонних гарантій безпеки та захисту своїх територій, тоді як Москва продовжує просувати власні ультиматуми.
На майбутньому саміті в Абу-Дабі планується обговорити кілька гарячих тем:
- повне припинення вогню та ракетних атак;
- безпековий статус української енергетичної системи;
- доля окупованих територій;
- чіткі гарантії безпеки для України від світових держав;
- рамкові умови майбутньої мирної угоди.
Що кажуть у Кремлі та чому саме ці країни взялися за справу
У Москві вже встигли відреагувати на дзвінок у звичній для себе манері. Путін знову повторив методичку про “врахування російських інтересів” і традиційно звинуватив НАТО та ЄС у затягуванні конфлікту. Це зайвий раз доводить, що позиції сторін поки що знаходяться на принципово різних полюсах.
Чому ж саме Фінляндія та Норвегія взяли на себе роль активних модераторів? Все просто: це північні сусіди РФ. Норвегія вже десятиліттями перебуває в НАТО, а Фінляндія вступила до Альянсу після початку повномасштабного вторгнення. Обидві країни чудово розуміють сусіда і прагнуть зняти військову напругу на своїх кордонах, не поступаючись при цьому принципами.
Підсумок розмови та що чекає на нас далі
Дзвінок 27 жовтня – це сильний дипломатичний сигнал, але дива не сталося. Війна триває, російські ракети продовжують летіти на українські міста, а ключові питання щодо територій та безпеки залишаються відкритими.
Наразі всі погляди прикуті до листопада та очікуваних зустрічей в ОАЕ. Дипломатичний трек активізувався, але реальний мир все ще залежить від ситуації на полі бою та готовності Кремля рахуватися з реальністю.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.