У дрогобицькому костелі Святого Варфоломія триває реставрація чергового вітража. Цього разу відновленню підлягає елемент, розташований праворуч у пресвітерії, тобто в частині вівтаря. Роботи виконує львівська реставраторка Марія Шумська-Барвінок. Процес реставрації передбачає не лише збереження вітражних секцій, а й відновлення рам, а також штукатурні роботи навколо гліфів. Про це 17 серпня повідомили в Інституті Polonika.
Вітраж, який наразі під реставрацією, був виготовлений у 1936 році у Кракові на підприємстві Желенського, ймовірно, з частковим використанням старовинних фрагментів. Головне вікно вітража поділено на дев’ять горизонтальних рядів, а зверху прикрашене масверком – готичним декоративним каркасним орнаментом. Верхня гостроаркова частина вікна завершується чотирилисником. Останній, дев’ятий ряд, складається з двох секцій із фігурними вітражами, у восьмому ж збереглася лише одна така секція. Решта ж виконана традиційною технікою свинцевого гомулоку у вигляді коричневих кульок із кольоровими трикутниками.
Реставраційні роботи в костелі у Дрогобичі розпочалися у 2019 році. Тоді у каплиці Святої Анни місцеві фахівці відновили розписи XVIII століття, виконані Андрієм Солецьким. Паралельно з цим реставраторка Марія Шумська-Барвінок приступила до роботи над відновленням вітражів.
Інститут Polonika інформує, що костел Успіння Пресвятої Богородиці, Святого Хреста та Святого Варфоломія у Дрогобичі є пам’яткою пізньоготичного архітектурного стилю, який датується першою половиною XV століття. Унікальною особливістю цього храму є його оборонна функція, надана в ході перебудови у середині XVI століття, коли довкола споруди збудували вал, рів та огорожу, а також кілька дерев’яних веж і одну муровану. Протягом XV–XVI століть храм неодноразово піддавався руйнівним подіям. Після повторного освячення він отримав кілька офіційних назв: Успіння Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, Святого Варфоломія і Всіх Апостолів.
Значні зміни в інтер’єрному декоративному оформленні храму відбулися у XVIII столітті, коли було проведено капітальну реконструкцію. Саме тоді Андрій Солецький із Креховиць започаткував оздоблення інтер’єру новою пізньобароковою поліхромією. У 1800 році на місці північних дверей збудували каплицю. На початку ХХ століття у храмі з’явилися вітражі за ескізами видатних художників – Яна Матейка, Станіслава Виспянського та Юзефа Мегоффера.
Реставраційно-будівельні роботи продовжувалися наприкінці XIX і на початку XX століття. Зокрема, у проміжку між 1902 та 1910 роками з пресвітерію було демонтувано високий готичний аттик, замінений похилим дахом, який зберігся до нашого часу.
Після завершення Другої світової війни костел було зачинено і використано як склад театральних реквізитів. Церковна бібліотека, а також лави, сповідальні та вівтарі слугували паливом для опалення приміщень Управління охорони здоров’я, що розміщувалося в ризниці. У 1980 році у храмі відкрили музей релігії та атеїзму і розпочали ремонтні роботи. Вже у грудні 1989 року костел повернули віруючим, де він і досі виконує функції сакральної споруди.
Фотографії:
– Вікно, що підлягає реставрації (фото зі сторінки Polonika).
– Збережені вітражі (фото Марії Шумської-Барвінок).
– Дрогобицький костел і дзвіниця (фото Omega).
Автор світлин – Марія Шумська-Барвінок.
