18 серпня 2026 року останки Євгена Коновальця перепоховали в Україні — на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. До цього його могила 88 років залишалася в Роттердамі.
Саме там Коновалець загинув 23 травня 1938 року. Йому було 46 років. Його вбили під час операції радянських спецслужб, а повернути тіло в Україну тоді було фактично нікуди — незалежної держави просто не існувало.
Тож історія вийшла довгою. Від загибелі в Нідерландах до поховання на українській землі минуло майже дев’ять десятиліть.
Народився біля Львова, а воювати довелося за Київ
Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашків біля Львова. Спершу його життя взагалі не виглядало як біографія майбутнього військового командира. Він навчався на юриста у Львівському університеті, займався громадською роботою, був активним у студентському середовищі.
Потім почалася Перша світова війна. Коновальця мобілізували до австро-угорської армії, у 1915 році він потрапив у російський полон, а після революції 1917 року опинився в Києві.
І ось тут усе різко змінилося. Коновалець долучився до створення українських військових частин і незабаром став одним із головних людей у Січових стрільцях.
Коновалець — це не лише ОУН
Найчастіше його ім’я згадують поруч із Організацією українських націоналістів. Але до ОУН була зовсім інша сторінка — фронтова.
У Києві Коновалець очолив Січових стрільців. Вони брали участь у боях за українську столицю та стали одним із найпомітніших підрозділів війська Української Народної Республіки.
Сам Коновалець отримав звання полковника Армії УНР. Тобто це був не політик, який спостерігав за війною з кабінету. Він безпосередньо командував військовими частинами в час, коли українська державність буквально виборювалася зі зброєю.
Втримати УНР тоді не вдалося. Коновалець виїхав за кордон, але з політичного життя не зник.
Після армії було підпілля
Після поразки визвольних змагань Коновалець разом з іншими колишніми військовими долучився до створення Української військової організації.
А вже у 1929 році з’явилася Організація українських націоналістів. Її першим керівником став саме Коновалець.
Треба розуміти, у яких умовах це відбувалося. Незалежної України не було, а українські землі були поділені між різними державами. ОУН будувала підпільну мережу, працювала з українською еміграцією та шукала контакти за кордоном.
Коновалець багато їздив Європою. І водночас за ним дедалі уважніше стежили радянські спецслужби.
До нього підіслали людину, якій він повірив
У радянських спецслужбах Коновальця вважали небезпечним противником. Тому вирішили діяти не відкрито, а через людину, яка мала втертися до нього в довіру.
Нею став агент Павло Судоплатов. Він представлявся людиною, пов’язаною з українським підпіллям у радянській Україні, зустрічався з Коновальцем і поступово переконував його у своїй надійності.
Фінальна зустріч відбулася 23 травня 1938 року в Роттердамі.
Судоплатов передав Коновальцю пакунок, який виглядав як коробка солодощів. Насправді всередині була вибухівка.
Невдовзі пролунав вибух. Коновалець загинув.
Чому могила залишилася в Роттердамі
Коновальця поховали на кладовищі Кросвейк у Роттердамі. У 1938 році повернути його на батьківщину було майже нереально.
Львів тоді був у складі Польщі. Київ — у складі СРСР. Незалежної України не існувало, а сам Коновалець був одним із найбільш відомих противників радянської влади.
Так його могила й залишилася в Нідерландах. Минали роки, потім десятиліття. За похованням доглядали українці та представники діаспори.
Навіть після проголошення незалежності у 1991 році повернення не стало справою кількох місяців. Про перепоховання говорили не раз, але до реальних кроків дійшло значно пізніше.
У 2026 році справа нарешті дійшла до перепоховання
У травні 2026 року українська влада повідомила, що працює над поверненням останків Коновальця.
19 травня про підготовку до перепоховання сказав президент Володимир Зеленський. За кілька днів стало відомо, що Україна вже отримала необхідний дозвіл.
Далі були процедури, які зазвичай залишаються поза кадром: документи, ексгумація, транспортування останків, підготовка нового поховання.
У підсумку все завершили доволі швидко. Уже 18 серпня Коновальця перепоховали на Київщині.
Чому обрали саме НВМК
Новим місцем поховання стало Національне військове меморіальне кладовище.
Це меморіальний комплекс, де ховають українських військових, а також можуть перепоховувати діячів, чиє життя було пов’язане з боротьбою за незалежність України.
До Коновальця сюди вже перенесли останки Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.
Тому перепоховання Коновальця стало не окремою випадковою подією, а частиною процесу повернення в Україну історичних діячів, могили яких десятиліттями залишалися за кордоном.
Від Зашкова до Роттердама — і назад в Україну
У біографії Коновальця буквально кілька життів одразу. Село біля Львова, університет, Перша світова, полон, Київ, Січові стрільці, Армія УНР, еміграція, підпілля, ОУН.
А потім — Роттердам і вибух, який обірвав його життя у 46 років.
Після цього його ім’я ще десятиліттями залишалося частиною української історії, а могила — у Нідерландах.
У серпні 2026 року ця історія отримала нову точку. Через 88 років після загибелі Євген Коновалець повернувся в Україну вже як людина, чиє поховання тепер знаходиться на українській землі.
