У Чернівцях у відео проєкту Культурна кузня розповіли про створення головного корпусу Чернівецького національного університету, який будували 1864–1882 роках як Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації.
Проєкт, замовник і строки будівництва
Ініціатором будівництва був єпископ Євгеній Гакман, який у 1873 році став першим митрополитом Буковини, а вже в 2026 був канонізований до лику святих. Фінансування робіт забезпечував Буковинський православний релігійний фонд, а проєкт розробив чеський архітектор Йозеф Главка.
Будівельні роботи тривали 18 років — з 1864 по 1882 рік. Через масштабність проєкту збудували дві цегельні і одну керамічну фабрику для забезпечення матеріалами.
Технічні рішення і матеріали
Для контролю якості перевіряли кожну цеглину: її скидали з висоти на тверду поверхню, аби випробувати на міцність. До цементного розчину додавали курячі яйця та тваринний клей, щоб підвищити в’язкість і довговічність.
Архітектурний ансамбль має П-подібну форму і складається з трьох корпусів, що утворюють внутрішній двір площею понад пів гектара. Центральний корпус — Митрополичий, зліва — Семінарський корпус із Церквою Трьох Святителів, справа — Монастирський або Гостинний корпус із вежею з годинником.
Пожежа 1944 року та відновлення
Найважчого удару комплексу завдала пожежа 1944 року; точні причини та виконавці підпалу досі залишаються дискусійними, оскільки вогонь спалахнув у момент зміни військового контролю над містом. Епіцентром руйнувань став Митрополичий корпус, і повністю згоріла автентична Синодальна (Мармурова) зала.
Вогонь знищив унікальне оздоблення з різних порід мармуру, кришталеві люстри, настінний живопис та колони. Разом із Синодальною залою повністю вигоріла Синодальна бібліотека стародруків: у вогні загинули тисячі рідкісних рукописів, інкунабул та унікальних релігійних документів.
Повоєнна радянська реконструкція відтворила приміщення, але через брак автентичних матеріалів мармур і кришталь замінили імітацією, а залу перейменували на Мармурову. Уже за часів незалежної України з міжнародними грантами провели наукову реставрацію стелі та настінних розписів за архівними фотографіями.
Позаду Митрополичого корпусу розташований ландшафтний дендропарк площею 4,8 гектара. У 2011 році цей архітектурний ансамбль включили до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.