Після вражаючих результатів у 2025 році тиск на О’Коннор посилився, адже від неї очікували щонайменше медалеву перемогу у Глазго. Ці очікування зросли ще більше після того, як Катріна Джонсон-Томпсон, яка завоювала золото у 2022 році, змушена була знятися з змагань.
Відмова англійської спортсменки відкрила для О’Коннор відмінний шанс боротися за довгоочікуване золото, проте їй все одно довелося продемонструвати найкращі результати. В підсумку О’Коннор набрала 6569 очок, випередивши найближчу конкурентку — англійку Джейд О’Доуда — на 291 очко. Проте шлях до перемоги був далеко не безперешкодним.
Важливим для будь-якого спортсмена, особливо для семиборця, є стійкість і витривалість. Адже під час семи видів змагань становище може змінюватися, тож такі якості потрібні у великій кількості, аби вийти переможцем після двох днів напруженої боротьби.
Особливо це було актуально для О’Коннор під час другого етапу змагань у вогкому, дощовому вечорі вівторка. Після вдалого початку вранці, коли вона посіла третє місце у бігу на 100 м з бар’єрами та показала сезонний рекорд у висоті — 1,82 м, О’Коннор відчула труднощі у штовханні ядра. В умовах проливного дощу вона змогла кинути ядро лише на 12,85 м — показник значно нижчий за її звичні стандарти. Саме тоді вона порівняла спробу втримати ядро у таку негоду з тим, ніби намагаєшся підняти мило, і зазначила, що була дуже засмучена, адже суттєво полегшила завдання своїм суперницям.
Зате у бігу на 200 м, що відбувався згодом, О’Коннор проявила справжню стійкість, незважаючи на погодні умови. Вона легко виграла свій забіг із часом 24,14 секунди.
Спортсменка з Ньюрі додала, що у середу їй довелося дуже наполегливо працювати, і вона це зробила, завершивши змагання з ефектним виступом:
1. Вона здійснила значний стрибок у довжину — 6,37 м.
2. Встановила новий сезонний рекорд у метанні списа — 52,85 м, що значно перевищило результати інших учасниць.
Ці досягнення були особливо важливими, оскільки спис був дисципліною, над якою О’Коннор наполегливо працювала, готуючись до сезону 2026 року.
Залишився останній старт — біг на 800 м, де вона успішно зберегла самовладання і навіть перевершила себе, фінішуючи з часом 2:10,46. У той момент сонце вигріло, створюючи ідеальні умови для святкування перемоги на стадіоні в Скотстауні.
О’Коннор прокоментувала свій виступ так:
– «Я приїхала сюди з високими очікуваннями від себе, хотіла набрати близько 6600-6700 очок і вдало розпочати свій сезон, бо відчувала, що в гарній формі.»
– «Після першого дня мені довелося трохи знизити очікування, адже не завжди можна отримати величезні бали — важливо боротися і показати максимум, незважаючи на погодні умови та виклики.»
– «Я намагалася впоратися з усіма труднощами якнайкраще. Кидок ядра не вдався, треба ще працювати в подібних умовах, але загалом я задоволена своєю грою.»
– «Є багато позитивних моментів у моєму виступі. Тепер у мене на шиї золота медаль — і це найбільша радість.»
