Цьогорічний чемпіонат Формули 1 ознаменувався найбільшими змінами в правилах за всю історію спорту, що стосувалися аеродинаміки та двигунів. Хоча правила щодо шасі здебільшого отримали схвальні відгуки — навіть попри те, що машини стали трохи повільнішими у порівнянні з попереднім сезоном — нові двигуни викликали значно більше суперечок.
Основні особливості нових силових установок:
– Формально встановлений баланс між потужністю внутрішнього згоряння та електричною енергією складає 50-50, хоча в реальності це приблизно 53-47.
– Конструкція двигунів призводить до дефіциту енергії.
– Коли заряд батареї вичерпується, потужність автомобіля знижується до приблизно 540 кінських сил — менше, ніж у боліда Формули 3, але з суттєво більшою кількістю зчеплення.
Постійна потреба в підзарядці батареї вплинула на характер багатьох найкращих поворотів на найвідоміших трасах Формули 1, які тепер часто нагадують, за словами Фернандо Алонсо, «станції для зарядки».
Проте негативний аспект енергетичного дефіциту породив і оригінальні спортивні ситуації — так звані «йо-йо гонки», під час яких боліди кілька разів змінюють позиції на протязі кількох кіл. Водії вказують, що ці обгони є штучними і відбуваються здебільшого через короткочасну перевагу в потужності, що може сягати 350 кВт (470 к.с.).
Чотириразовий чемпіон Макс Ферстаппен відзначив:
– «Іноді люди кажуть, що це була чудова гонка, але я вважаю, що це не зовсім реалістичний спосіб змагання».
– «На деяких трасах доводиться їхати з дуже низькою потужністю за стандартами Формули 1, і це трохи боляче, що я передбачив уже багато років тому. Тому це не найзахопливіше».
– «Іноді я втомлююся повторювати це, адже і так важко керувати машиною».
Пілоти, особливо Ферстаппен та Фернандо Алонсо, але й більшість інших, висловлювали невдоволення вже на початку сезону. Спорт загалом визнав цю проблему і відреагував відповідно.
Зміни, що були внесені після трьох перших гонок, покликані зменшити цю проблему, а концепція розподілу потужності буде переглянута — до 2028 року вона зміниться на 60-40, з проміжним ступенем на наступний сезон. Це суттєво зменшить труднощі, але не усуне їх повністю.
Попередження щодо проблеми енергетичного дефіциту неодноразово надходили до Міжнародної автомобільної федерації (FIA) у роки, які передували 2026-му.
У зв’язку з цим президент FIA Мохаммед Бен Сулейєм запропонував повернутися до атмосферних V8 двигунів з 2031 року. Однак ця ідея має обмежену підтримку серед учасників Формули 1 — вона несе в собі власні проблеми, відсутність інноваційного підходу, і фактично означає крок назад у часі на 15 років.
Сутність проблеми не в гібридних двигунах або турбокомпресорах як таких, а у відсутності ефективних систем відновлення енергії. Ситуація виникла через виключення MGU-H, який раніше відновлював енергію від турбіни та вихлопних газів, а також заборону рекуперації енергії з передньої осі.
Спорт наразі потребує серйозної паузи для ретельного і ґрунтовного аналізу майбутніх вимог до двигунів.
Основні критерії для нової силової установки повинні включати:
1. Відповідність виробничим цілям і зацікавленостям виробників.
2. Доречність для дорожніх автомобілів.
3. Врахування екологічних викликів, пов’язаних із кліматичною кризою.
4. Відсутність загрози шумового забруднення для найпрестижніших гонок.
5. Зменшення вартості утримання та обслуговування.
6. Можливість надання водіям майже повного доступу до максимальної потужності.
7. Забезпечення умов для маневрів обгону.
Такий підхід дозволить забезпечити еволюцію двигунів у гармонії зі спортивним та технологічним прогресом, водночас відповідаючи сучасним викликам.
