Після того, як Формула-1 покинула Європу восени минулого року, у команді стався помітний зсув у розвитку. Томас Шовлін зазначив: «Раптом ми відчули, що робимо справжній прогрес». Наприкінці сезону з’являлися ознаки позитивних змін. Він додав, що, хоч ніхто й не очікував такого повороту подій у цьому році, але команда усвідомила, що має справу з досить гідним гонщиком Формули-1.
Цьогоріч Антонеллі проявив себе значно краще. Він буквально захопив сезон і встановив стабільне домінування над Расселлом. У найкращій машині пелотону Антонеллі здобув шість поулів та шість перемог у 11 гонках. Перед другою половиною сезону, що розпочинається з Гран-прі Нідерландів цими вихідними, він випереджає суперників у чемпіонаті на 50 очок і прямує до свого першого світового титулу. Якби не проблеми з надійністю авто, його перевага могла бути ще більшою.
Цей кардинальний прогрес здивував практично всіх. Лоуренс Вольфф прокоментував: «Ми всі були приємно вражені. Я завжди вважав, що він повинен отримати досвід, вивчити всі трасі, привикнути до тиску високого рівня виступів під пильною увагою медіа, а також постійного зворотного зв’язку з публікою, незалежно від результатів, і до ситуацій, коли багато хто прагне знаходитись поруч із ним».
Вольфф додав, що не було якоїсь однієї визначальної перешкоди, яка ускладнювала йому життя, але цьогоріч Антонеллі чітко усвідомлював очікування, які на нього покладали. Особливо приємно спостерігати, як його впевненість у собі, без жодного почуття права на успіх, блискуче проявилася цього сезону.
Батько гонщика, Марко Антонеллі, підкреслює «дуже сильну» ментальність сина:
1. У категоріях Ф4 та Фрека він починав із неідеальними результатами,
2. Але зумів усе перевернути та, доклавши чимало зусиль, виграв чемпіонат.
Він зазначає, що, говорячи про Формулу-1, не знає, що саме стало тим «іскрою» в голові сина, але порівнює його з Кімі Райкконеном, який у свій час демонстрував подібний прогрес.
Макс Верстаппен додає: «Я ніколи не сумнівався, що він зробить прорив вже на другий рік і почне демонструвати стабільну конкурентоздатність. Це закономірно для розвитку гонщика: перший рік може бути складним, але зараз він показує справді видатні результати».
Кімі Райкконен висловлює вдячність батьку, називаючи його своєю «опорою», а Лоуренс Вольфф також відзначає типову італійську сім’ю Антонеллі, яка підтримує свого сина: «Вони дбайливі, люблячі». Він додає, що Кімі володіє такими рисами, як доброта, емпатія, харизма та розум — саме тими якостями, які є необхідними для успішного гонщика.