До морозів лишилися лічені тижні, і питання опалення знову серед головних. Газу накопичили 14,6 млрд кубометрів, більшість будинків і котелень підготували ще до осені. Проте стабільне тепло цієї зими залежить не стільки від запасів палива, скільки від того, чи витримає енергосистема російські атаки і як швидко комунальники усуватимуть аварії.
Наскільки підготувалися будинки й котельні
Свіжі загальнонаціональні цифри відомі лише станом на початок вересня. Тоді Мінрозвитку рапортувало про 79,2% готовності житлового фонду: з майже 144 тисяч запланованих будинків до холодів підготували понад 114 тисяч. Соціальна сфера мала кращий результат – 20,6 тисячі шкіл, садків і лікарень, або 86,5% плану. Готовими були 14 194 котельні (майже 83%), відремонтували понад 13,3 тисячі кілометрів тепломереж.
Регіони мали закінчити роботи до 1 жовтня, але єдиного підсумку по країні на кінець місяця поки немає. Є окремі регіональні дані. Тернопільщина ще 23 вересня звітувала про понад 90% готовності. В Івано-Франківську 20 жовтня 95% основних котелень пройшли пробний пуск без зауважень.
Відремонтована котельня ще не гарантує теплих батарей. Насосам і автоматиці потрібна електрика, а стара ділянка труби може не витримати навантаження в сильний мороз. Тоді без тепла лишаються будинки, навіть якщо сама котельня справна.
Газу вистачить для базового сценарію
Наприкінці серпня Міненерго повідомило, що в підземних сховищах 14,6 млрд кубометрів газу. Цієї цифри досягли на місяць раніше від плану. Міністр енергетики Денис Шмигаль тоді заявив, що такого обсягу досить для проходження зими за базовим сценарієм.
Базовий сценарій передбачає звичайну зиму і роботу енергосистеми без великих втрат. Якщо морози будуть довшими, споживання зросте. Додатковий газ знадобиться й тоді, коли постраждають видобуток чи транспортування. Покривати дефіцит можна власним видобутком та імпортом. До того ж не весь газ у сховищах можна просто забрати: частина потрібна, щоб самі сховища працювали.
Найслабше місце – електрика
Теплові пункти, насосні станції та котельне обладнання здебільшого працюють від мережі. Під час довгого знеструмлення батареї остигають, а в гірших випадках подачу тепла доводиться зупиняти, поки не повернеться світло.
У серпні уряд оцінив потребу об’єктів тепло- і водопостачання в резервному живленні у 1 214,6 МВт. Станом на 12 серпня забезпечили 918,5 МВт, тобто 75,6%, і бракувало ще приблизно 296 МВт. Регіонам доручили нарощувати резерв, перевіряти генератори, запасатися трубами, пальним і матеріалами для аварійних ремонтів, а також готувати бригади і плани тимчасового теплопостачання.
Найризикованіше в прифронтових громадах. Там котельні, підстанції й магістральні труби під постійними обстрілами, ремонтувати їх часто доводиться в небезпечних умовах, а запчастин і фахівців бракує. Вихід з ладу однієї котельні зачепить кілька будинків, але пошкоджена ТЕЦ чи магістраль може залишити без тепла цілий мікрорайон.
Коли вмикають опалення і скільки платити
Єдиної дати старту сезону немає, кожна громада вирішує сама. Зазвичай опалення запускають, коли три доби поспіль середня температура тримається на рівні +8 градусів або нижче. Першими тепло отримують лікарні й садки: у Хмельницькому їх підключили 15 жовтня. Будинки під’єднують поступово, тож холодні батареї в сусідньому районі не обов’язково означають аварію.
Щодо платіжок новини стримані:
- у Києві тарифи на опалення і гарячу воду для населення в сезоні 2026-2027 не змінюються;
- побутові клієнти Нафтогазу на тарифі “Фіксований” платять 7,96 грн за кубометр, ціна діє з 1 травня 2026 до 30 квітня 2027 року, розподіл газу оплачують окремо;
- для субсидій Пенсійний фонд рахує опалювальний період з 16 жовтня до 15 квітня.
За жовтень субсидію на опалення нарахують за 16 днів, незалежно від того, коли саме в будинку з’явилося тепло. Гроші за жовтень надійдуть у листопаді, перевірити нарахування можна в особистому кабінеті на порталі ПФУ.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.