Станом на середину вересня Україна вже «під подушкою» має понад 12 млрд кубометрів газу в підземних сховищах. Це трохи вище, ніж торік на той самий день, і тренд залишався зростальним на кінець місяця. Орієнтир уряду — 13,2 млрд кубів у сховищах до середини жовтня, аби спокійно зайти в опалювальний сезон.
Планка в 13,2 млрд кубів — це про «подушку безпеки» на старті сезону, а не про весь зимовий попит. Частина потреб покривається власним видобутком та поточним імпортом, а запаси в ПСГ — це страховка на піки споживання й форс-мажори. За оцінками уряду та енергетиків, у запланованому балансі близько третини — це імпорт, зокрема 4,6 млрд кубів досягались контрактами протягом року.
Новий кредит ЄІБ – швидкі гроші на реальний газ
На початку жовтня «Нафтогаз» підписав кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком на €300 млн. Ці кошти конвертуються приблизно у 0,6 млрд кубометрів додаткових закупівель і мають бути використані саме під зиму, причому компанія бере на себе зобов’язання профінансувати на таку ж суму «зелені» проєкти в Україні. «Газ російського походження виключений», наголошує керівництво «Нафтогазу».
Чим це знімає ризики
ЄІБ — не просто дешеві гроші, а «швидка каса» під сезон, коли ринок нервовий, а ціни рухливі. Такі кошти додають гнучкості в часі: якщо вікно ціни на TTF коротке, а ліквідність контрактів — середня, кредит дозволяє встигнути закрити дефіцит, не чекаючи тривалих погоджень. Це також позитивний сигнал для інших кредиторів і трейдерів щодо загальної керованості ризиків України цієї зими.
Власний видобуток під ударами, що відновили, а що втратили
Російські масовані атаки у січні–лютому та знову наприкінці вересня–напочатку жовтня боляче вдарили по видобутку. За словами уряду й компанії, втрати сягали близько 40–50% у пікові дні, проте частину обсягів поступово повернули завдяки ремонту свердловин і новому бурінню. Це не скасовує ризиків повторних ударів, але показує, що система вміє відновлюватись.
Що це означає для балансу
Менший видобуток — більше імпорту й більша роль ПСГ. Саме тому кредит ЄІБ і довоєнна інфраструктура з’єднань із сусідами критично важливі, а графік закачування в серпні–вересні був щільним. У підсумку «Нафтогаз» заявляє, що план закачування виконано на 95–98%, а поставки з контрактів продовжуються.
Імпорт -звідки йде газ і які є «вузькі місця»
Основні вікна імпорту — Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія з напрямком через Трансбалканський коридор. Польський напрямок посилили: улітку 2025 року оператори домовилися фактично подвоїти добову пропускну здатність до ~12,4 млн кубів на добу, хоча наприкінці жовтня заплановані короткі роботи з обмеженням потужностей. Трансбалканський маршрут через Румунію працює навіть після атак, хоча інфраструктура там теж під прицілом.
LNG як нова «артерія»
У 2025-му Україна відчутно наростила LNG-ланцюжок через термінали у Свіноуйсьце (Польща) та Клайпеді (Литва) спільно з ORLEN. Частина партій — американського походження; офіційно підтверджено близько 0,4–0,5 млрд кубів, що вже приїхали в систему до середини вересня, а частка США в імпорті сягнула близько 8% за рік. Це не панацея, але гнучкий буфер на випадок «поганої погоди» на трубах.
Європейський фон, що в сховищах ЄС і чому це важливо нам
Заповненість європейських ПСГ у серпні–вересні трималась на рівні 76–80%, що для міжсезоння — пристойно, але нижче надкомфортних значень минулих років. ЄС також підкрутив правила: тепер країни можуть досягати планки 90% у вікні 1 жовтня — 1 грудня, а за екстремальних умов дозволено відхилення до 10 відсоткових пунктів. Це послаблює тиск на ціни восени і зменшує панічні покупки, що вигідно Україні як імпортерові.
Ціна і волатильність
Коли ЄС заходить у сезон із запасами вище середніх, ринок менш нервовий, і «вікна» приємних цін трапляються частіше. Але будь-який холодний фронт у листопаді чи «мінус» на LNG-графіках здатен розвернути тренд за кілька днів, тому фінансова «подушка» від ЄІБ тут дуже доречна — вона дає можливість ловити цінове вікно, а не наздоганяти ринок.
Безпековий фактор, обстріли інфраструктури і стійкість маршрутів
Останніми днями Росія здійснила наймасштабніші за війну атаки по газовій інфраструктурі — під ударами були видобуток і об’єкти транспорту. Українська ГТС при цьому демонструє живучість: навіть після атаки на вузол в Одеській області постачання через інтерконектор «Орловка» збереглося. Та повторюся: запас у ПСГ і розмаїття маршрутів імпорту — наш головний антивідмовний контур.
Баланс ризиків – тепла осінь vs. холодні хвилі
У базовому сценарії — м’який листопад і середня зима — Україна проходить сезон без форс-мажорних відключень тепла. Запасів у ПСГ достатньо, імпортні ворота відкриті, а ЄІБ-кредит додає оперативної гнучкості. Ризиковий сценарій — тривалі морози плюс нові руйнування видобутку або вузлів на кордоні, тоді спрацює більша частка LNG і перерозподіл потоків через Польщу та Румунію, але ціна такої гнучкості зросте.
Що стане тригером проблем
Три «якщо» можуть нашкодити найсильніше: різке падіння власного видобутку через нові атаки, одночасні обмеження на двох ключових інтерконекторах, а також хвиля холоду в ЄС, що викличе ажіотаж на TTF і затягне LNG в інші регіони. Кожен із цих чинників сам по собі керований, але їх комбінація — це виклик для будь-якого імпортера.
Що робить «Нафтогаз» уже зараз
Окрім кредиту ЄІБ, компанія нарощує контрактну базу, підтягує LNG-ланцюжки і тримає «живими» всі напрямки імпорту. Публічно підтверджено фактичні поставки американського LNG, а менеджмент звітує про виконання плану закачування майже на 100%. Це не просто піар — ринок бачить поставки у фізиці, що знижує премії ризику у наступних угодах.
Чому важливий польський коридор
Польська лінія — це наш мультипорт: LNG із Свіноуйсьце, газ із Німеччини, інколи — перетоки з чеського/словацького плеча. Після ухваленого влітку рішення про збільшення потужності — це, по суті, головний швидкісний в’їзд газу в Україну. А от у дати 20–25 жовтня варто врахувати тимчасове обмеження спроможності через модернізацію — трейдерам і теплокомуненерго краще не планувати на ці дні пікових заборів.
Для домогосподарств, що це означає «на землі»
Комунальних «газових блекаутів» сценарій-база не передбачає, але готуватись до зими логічно всім. Утеплення вікон, балансування споживання в пікові години, сервіс котлів — дрібниці, які дають великі кіловати-години економії на країну. А якщо ви — ОСББ або громада, питання енергоефективності цього року — не модна примха, а внесок у стійкість системи.
Для бізнесу, як підстелити соломку
Промисловості варто мати альтернативний енергоплан: резервні джерела тепла, технічні графіки зниження навантаження, опція зсуву змін у морозні тижні. Для великих споживачів із гнучким графіком корисно ставити «цінові стражі» на біржі, аби ловити приємні вікна і страхуватися від піків.
Базові цифри — на нашому боці: запас у ПСГ близький до плану, імпорт розгалужений, кредит від ЄІБ додав кисню. Ризики є і будуть, але вони керовані: чим уважніше оператори і місцева влада пройдуть листопад-грудень, тим спокійнішою буде друга половина зими. А ми, як споживачі, теж частина енергосистеми — і наша економія в піки інколи важить не менше мільйона кубів у сховищі.
