Філіпп Гакпо завершив минулий сезон із такими статистичними показниками, які перевершували всі варіанти атакувальних гравців “Тоттенгема”. Його сумарний показник очікуваних голів (xG) становив 8.59, він зробив 87 ударів по воротах, оформив п’ять результативних асистів та створив десять великих моментів. Все це сталося, незважаючи на те, що він грав у команді “Ліверпуль”, яка завершила захист титулу чемпіона Прем’єр-ліги лише на п’ятому місці.
Серед порівнюваних гравців:
– Річарлісон відзначився більшою кількістю забитих м’ячів у чемпіонаті, але виконав на 26 менше ударів і створив у два рази менше гольових моментів;
– Домінік Соланке, через травми обмежений у грі, здійснив лише 20 ударів і створив один великий момент;
– Іван Тел також не досяг значущих результатів за основними атакувальними показниками;
– Рандал Колло Муані, котрий минулий сезон провів в оренді в “Тоттенгема” перед переходом до “Ювентуса”, також поступався за статистикою Гакпо.
Перевага Гакпо не обмежується лише голами та ударами. Він здійснив 187 торкань у штрафному майданчику суперника, у той час як Річарлісон – 125, Тел – 68, а Соланке – 55. Крім того, його 4.17 очікуваних асистів із гри без стандартних положень є найвищим показником серед цих чотирьох футболістів, що підкреслює його здатність не лише забивати, але й створювати нагоди для своїх партнерів.
Також футболіст має вагому користь у захисті. Гакпо відбрав м’яч 87 разів, із них 45 – у середній третині поля, а також зробив 13 перехоплень. Ці показники перевищують досягнення Річарлісона, Тела та Соланке. За кількістю дриблінгів Тел випереджає Гакпо – 39 проти 34, проте відсоток успішних дриблінгів Гакпо є трохи вищим – 45.95%.
Його широкий комплекс навичок відображається у таких показниках:
– 78-й перцентиль по зв’язці гри;
– 75-й перцентиль за прогресією передач;
– 67-й перцентиль по креативній загрозі.
Це свідчить про комфортність Гакпо у взаємодії в обмежених просторах та його внесок у розбудову атакувальних дій.
Зростом 6 футів 4 дюйми (приблизно 193 см), Гакпо також надає команді фізичну перевагу, що є рідкістю серед гравців на флангах. Він входить до 96-го перцентилю за кількістю аерів (повітряних єдиноборств) у порівнянні з іншими вінгерами найкращих п’яти європейських ліг, що означає, що лише близько 4% широких атакувальних гравців частіше борються за повітряні м’ячі. Це створює додаткові варіанти атак “Тоттенгема” під керівництвом тренера Де Зербі, зокрема через діагональні передачі, подачі на другий темп або більш прямі паси у разі активного пресингу суперника та блокування побудови гри.
