З книги Марії Никирси “Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ” випливає, що багато чернівецьких вулиць змінювали назви кілька разів і іноді складалися з кількох частин.
Вулиці, які складалися з кількох частин
Вулиця Заньковецької утворена зі сполучення двох колишніх вулиць: одна до 1918 року називалася Кароліни, до 1940-го — Аврама Янку; інша в австрійські та румунські часи мала назву Гормузакі. У 1944 році ці вулиці з’єднали в одну і назвали на честь актриси Марії Заньковецької.
Вулиця Сагайдачного також складається з двох колишніх вулиць: перша була Нижньою Єврейською (до 1918 року Фонтанна, до 1940 — Іона Крянге), друга мала назви Кушнірська, пізніше Мораріу і до 1940 — Авереску. За радянської влади їх об’єднали, давши назву Сталінградська, пізніше Волгоградська; ім’я Петра Сагайдачного присвоїли 1991 року.
Перейменування 1944 року та інші дати
Декілька вулиць отримали нинішні назви 24 серпня 1944 року: Вулиця Українська, яка до того складалася з Мірчі Воде та Янку Зотта і до 1949 року приєднала ще Короленка; Вулиця Лесі Українки, що раніше мала назви Альта й Куза Воде; Вулиця Івана Франка, що до 1918 року називалась Лілійна, а до 1940 — Костянтина Бранковяну.
Інші дати також фіксують перейменування: вулиця Ольги Кобилянської отримала таку назву 21 вересня 1940 року; вулиця Федьковича — 18 серпня 1944 року; вулицю Героїв Майдану перейменували 6 березня 2014 року.
Назви за будівлями, власниками та напрямками
Вулиця Університетська наприкінці XVIII століття була Єпископською (Bischofgasse) і проходила від площі Ринок до єпископської резиденції. Після зведення резиденції митрополитів, цісарсько-королівського університету та єврейського Темплю вулицю поділили на три частини, а в 1993 році всі три частини об’єднали в одну — Університетська.
Деякі назви пов’язували з власниками й напрямками: вулицю Ольги Кобилянської румуни називали на честь Янку Флондори; вулиця Буковинська у середині ХІХ століття була Єгерською, потім В. Воляна, а після 1918 року її перейменували на Петру Рареш.
Інші приклади змін назв
Вулиця Коцюбинського до 1918 року мала назву Репти, до 1940 — митрополита Володимира, а нинішню отримала у 1944 році. Вулиця Шевченка раніше складалася з двох частин: одна була Новий Світ, інша — Шпитальна; з кінця 1918 року перша частина мала назву Марашешть, а у 1949 році об’єднали обидві під назвою Шевченка.
Вулиця Федьковича до 1918 року була Садовою (Gartengasse) і простягалася від Ботанічного саду ЧНУ до тодішньої площі Фердинанда; до 1940 року вона називалась на честь короля Румунії Реджеле Кароля, ім’я Юрія Федьковича присвоєне 18 серпня 1944 року.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.