Науру неодноразово намагалося розвивати футбол, проте ця спроба ніколи не призводила до значного успіху. Найближчим до проведення міжнародного матчу став поєдинок у 1994 році, коли збірні Науру зустрілися з командою експатів із Соломонових Островів, а також гра 2014 року проти команди біженців.
Складна історія країни допомагає пояснити, чому найпопулярніший у світі вид спорту залишається малопопулярним серед населення.
– Розташована в Тихому океані, приблизно за 2 500 миль на північний схід від Австралії, Науру колись мала значний економічний добробут завдяки великим запасам фосфатів — осадових порід, утворених із скам’янілого пташиного посліду.
– До здобуття незалежності в 1968 році Науру перебувала під опікою Австралії. З другої половини XX століття інтенсивна розробка корисних копалин виснажила родовища, внаслідок чого країна, раніше відома як Острів Приємності, опинилася в скрутному становищі: значна частина центральної території стала непридатною для проживання та надзвичайно важкою для ведення сільського господарства.
Ці обставини призвели до того, що майже все 12-тисячне населення змушене осідати вздовж узбережжя, де живописна прибережна зона є обмеженим простором на острові площею всього 21 квадратний кілометр. Водночас цей простір поступово зменшується через загрози кліматичних змін і підняття рівня моря, що ставлять під сумнів саме існування території.
– Внаслідок безплідності земель країна імпортує понад 90% продуктів харчування, значна частина з яких — перероблені харчові продукти. Цей фактор спричинив, що близько 69% населення класифікують як людей з ожирінням, а приблизно 40% мають діагноз діабету 2 типу.
– Одним із основних джерел доходів Науру нині є розміщення австралійського центру утримання мігрантів, що функціонує протягом більшої частини XXI століття.
Повсякденне життя остров’ян часто є складним, тому спорт відіграє важливу роль у розвантаженні та підтримці фізичного та емоційного здоров’я. Найпопулярнішим варіантом активності є австралійський футбол, яким займається близько 30% мешканців. Також серед улюблених видів спорту — легкоатлетика і важка атлетика, у яких науруанці неодноразово брали участь на Олімпійських іграх.
У 2028 році Науру прийматиме Мікронезійські ігри — багатогранний спортивний фестиваль, який включає змагання з футболу та має на меті підкреслити прагнення острова розвивати міжнародну репутацію через спорт.
Джон Помрой, технічний директор Науруського футбольного союзу і один із восьми волонтерів, які активно працюють над розвитком футболу на острові, повідомляє:
1. «Влада намагається покращити імідж країни та збільшити спортивну активність населення.»
2. «Місцеві прагнуть, щоб про Науру говорили у позитивному ключі, а не розглядали як об’єкт жартів.»
3. «Незалежно від виду спорту — футбол, австралійський футбол, регбі, баскетбол, крикет, важка атлетика — головне, щоб це сприяло формуванню здоровішого населення.»
4. «Проте як людина, яка обожнює футбол, найкращий спосіб, яким можу сприяти розвитку держави, — це популяризувати саме цю гру.»
Джон Помрой, уродженець Стівенейджа, має вагомий досвід у сфері спортивного розвитку. Свого часу він працював у футбольному клубі свого рідного міста, який тоді перебував у ненайвищій ліговій системі.
– Раніше він заснував благодійну організацію в камбоджійському Сіємреапі, яка згодом перетворилась на професійну академію. Вона вже підготувала 47 футболістів, що встигли зробити професійну кар’єру в Азії.
– Зараз він також веде успішні програми в Індії, спрямовані на надання спортивних можливостей у маргіналізованих ком’юніті.
Кожен його проєкт має свої особливі виклики. Одна з перших проблем у Науру — доставка футбольних м’ячів на острів, що ілюструє труднощі, з якими стикаються ініціативи з розвитку цього виду спорту.
