У віллі Юлієтка збережено інтер’єр у максимально автентичному вигляді.
140 років тому на території колишніх яблуневих садів поблизу Львівської політехніки розпочалося створення нового кварталу — Кастелівки. Цей проєкт належав провідним архітекторам Юліану Захаревичу та Івану Левинському, які задумали Кастелівку як унікальне місто-сад із комфортними приватними віллами. Одною з таких вілл стала власна резиденція Захаревича — Юлієтка, що збереглася до наших днів майже у первозданному вигляді. У ній були зачинені простора вітальня, бібліотека, робочий кабінет, сад із альтанкою та гостьовий будинок зі сонячним годинником.
Юліан Захаревич — знаний архітектор і колишній ректор Львівської політехніки, автор головного корпусу закладу, а також численних кам’яниць і громадських споруд міста. Під час Днів європейської спадщини у Львові архітектор Дем’ян Войтович провів екскурсію віллою Юлієтка, розповідаючи про облаштування оселі Захаревичів. Наразі в приміщенні вілли працюють айтішники.
—
### Кастелівка — місто садів
Кастелівка — район, розташований поблизу сучасних вулиць Чупринки, Котляревського, Горбачевського, Кольберга. Його забудова почалася з нуля наприкінці XIX століття силами Юліана Захаревича і Івана Левинського. Колись ця територія була яблучними садами, які архітектори придбали в 1880-х роках і почали поступово забудовувати. Спільна діяльність була розділена так: Захаревич створював проєкти, а Левинський, власник будівельної фірми, займався зведенням споруд.
У цей період Львів інтенсивно розвивався, кількість мешканців збільшувалася, а місто переживало будівельний підйом. Проте архітектори не прагнули створити типовий щільно забудований квартал із багатоповерхівками. Їхнім ідеалом були невеликі приватні вілли з окремими садами та господарськими ділянками.
Дем’ян Войтович підкреслює, що цей квартал було задумано як ідеальне “місто садів”, де вулиці прокладалися не прямими, а хвилястими лініями, враховуючи особливості рельєфу.
В архітектурі вілл поєднувалися еклектика та історизм з мотивами карпатської народної архітектури. Основою стилю став рух Arts and Crafts, започаткований у Британії Вільямом Моррісом, який пропагував узгодження мистецтв та ремесел. Як зазначає Войтович, вілла Юлієтка є романтизованою інтерпретацією готики і нагадує відому британську Red House, створену Моррісом під Лондоном.
—
### Вілла, яку Захаревич збудував для себе
Перший власний будинок Юліана Захаревича розміщувався близько до політехніки на вулиці Ірини Фаріон, 1. Пізніше, в 1891–1893 роках, він спорудив особисту віллу на Кастелівці, що отримала назву Юлієтка. Вулиця, на якій розташована вілла, раніше називалася Стріла через гострий кут, який вона утворювала, а тепер відома як Метрологічна. На ділянці розташовані:
– сама вілла,
– гостьовий будинок,
– альтанка.
На гостьовому будинку зберігся унікальний сонячний годинник — єдиний у Львові, що дійшов до нашого часу.
Вілла побудована з червоної необробленої цегли — один із характерних стилістичних підходів Захаревича. У будинку є три входи:
1. господарський,
2. парадний,
3. діловий.
Під час радянської доби господарський вхід було приховано прибудовою, але оригінальні сходи та портал залишилися недоторканими. Діловий вхід розташований поруч із особистим кабінетом архітектора, де він зустрічав партнерів.
Фасад оздоблений еркерами — виступами, типовими для готичного стилю. Піддашшя прикрашають дерев’яні балки різноманітної форми. У господарській частині даху присутні елементи фахверку, що перегукуються з мотивами народної готики. Керамічні деталі для фасаду виготовляли на фабриці Івана Левинського.
—
### «Живий» проєкт із несподіваними деталями
Вілла має вільне планування та асиметричну архітектуру: кожен фасад відрізняється, а на одній зі стін усі вікна мають різний дизайн.
Дем’ян Войтович пояснює, що проєкт було розроблено і у процесі будівництва він змінювався: архітектор додавав нові елементи, які приносили зразками, умисно інтегрував їх в інтер’єр. Прикладом є готичні та класичні капітелі, монтовані на сходовій клітці.
В інтер’єрі вілли максимально збережено автентичні описані елементи — двері, вікна, вмонтовані шафи, меблі, сходи та вітражі. Центральним у внутрішньому просторі є сходи, які розділяють будинок на парадну і приватну зони — для родини та прислуги відповідно.
На першому поверсі знаходяться:
– велика зала для прийому гостей,
– їдальня,
– кабінет,
– спальня Юліана Захаревича.
На другому поверсі розташована кімната його сина Альфреда, також архітектора, а також бібліотека. У мансарді розміщували кімнату для обслуги, а кухня знаходилася у підвалі.
Особливістю будинку є велика кількість дверей між кімнатами, що забезпечували швидкий доступ, наприклад, зі спальні до зали з каміном або їдальні.
—
### Від КДБ до сучасної IT-компанії
Після смерті мешканців вілла пережила непрості часи. Після Другої світової війни будинок перейшов у власність КДБ, пізніше його переоблаштували під дитячий садок. У 1990-х роках тут функціонував гуртівня алкоголю, а згодом — хостел.
На сьогодні віллу орендує IT-компанія Innocode, яка доглядає за будівлею. Частину коштів від оренди спрямовують на реставрацію. Під час повітряних тривог у підвал виводять дітей із сусіднього дитячого садка.
Завдяки дбайливому використанню 130-річна вілла Юлієтка й досі створює атмосферу затишку для її мешканців і гостей, зберігаючи у своєму архітектурному оздобленні багату історію Львова.
