На відміну від багатьох своїх ровесників, Біллі Вігар увійшов у футбольну систему досить пізно, проте його талант швидко помітили. Його запросили в академію однойменного клубу Прем’єр-ліги, арбітра Арсенал, коли він виступав за місцеву команду Хоув Рівервейл у Суссексі.
Батько Біллі описував цей момент так:
– «Це було неймовірне відчуття, наче твій син був обраний. Я завжди обіцяв йому пристойні футбольні бутси, якщо він приєднається до академії. З того часу це мені справді обійшлося недешево.
– Біллі був особливим — я вважаю, що навіть в Арсеналі помічали в ньому щось унікальне. Він був видатним атлетом із самого дитинства, що виховувався поруч із братом, який швидко усвідомив, що марно змагатися з Біллі, коли він має одне бажання — перемагати.»
Невдовзі після цього на шлях футболіста стали ставати травми. Під час відновлення від однієї з них Біллі грав у команді Чічестер Сіті, де він миттєво справив позитивне враження.
Тренер головної команди Чічестера, Дарін Кілпатрик, зазначив:
– «Він був дуже слухняним, уміло робив підключення та короткі паси. Його здатність утримати м’яча була відмінною, а інстинкт забивати гол — те, що повинен мати кожен нападник.»
– «Чесно кажучи, за ту гру, що демонстрував Білл в останніх матчах, ми, можливо, змогли б утримати його лише кілька місяців перш ніж відпустити на більш високий рівень, де йому і місце.»
На питання, до якого рівня він міг би піднятися, Кілпатрик відповів:
– «Без сумніву, він міг би виступати в Національній лізі або ж у Футбольній лізі Англії.»
Для Кіта Вігара, батька Біллі, дивитися футбол стало непросто.
– «Спочатку футбол став набагато менш важливим. Це була боротьба повернутись до цього. Коли ми приходили подивитись матчі Чічестера, було тяжко, бо думки були про те, що «Біллі мав би бути там, він мав би грати», — розповідав він.»
Родина Вігарів висловлює подяку Чічестер Сіті за підтримку протягом цього року. Клуб навіть створив форму, що містить тонкі символічні натяки на їхнього сина.
Сім’я Вігарів прагне домогтися відповідальності та отримати відповіді. Вони очікують на розслідування, яке, ймовірно, відбудеться наступного року.
У день річниці трагічного інциденту вони зосереджуватимуться на спільному подоланні виклику — підйомі на Сноудон разом із дітьми Фібі та Оллі, а також з родиною дівчини Біллі, Лоїс.
Окрім того, Кіт Вігар зауважив:
– «Це дає нам мету та новий виклик. Я впевнений, що Біллі хотів би, щоб ми це зробили. Певен, він буде поряд, десь поруч, дивитись на нас і, можливо, жартувати над нами, особливо, якщо буде дощ.»
