Сирійські війська, які ведуть бойові дії проти курдських формувань на північному сході країни, захопили найбільше нафтове родовище Сирії. Нафтова платформа Омар та прилеглі газові родовища тепер перебувають під контролем армії після відступу Сирійських демократичних сил (СДС), очолюваних курдами, підтверджують офіційні джерела та спостерігачі. Раніше урядові війська взяли під свій контроль стратегічну дамбу Табка на річці Євфрат.
Наступ відбувся після того, як СДС оголосили про переорієнтацію своїх сил на схід від Євфрату у відповідь на смертоносні зіткнення минулого тижня. Цей відхід відбувся за результатами переговорів із представниками США.
Основні причини триваючих бойових дій у регіоні пов’язані з розривом угоди між СДС і урядом президента Ахмеда аль-Шараа, який прагне інтегрувати курдські структури до державних інституцій Сирії.
У п’ятницю президент аль-Шараа зробив поступку, яка сприймається як жест доброї волі: він оголосив курдську мову державною, а Курдський новий рік – офіційним святом. Ця постанова стала першим офіційним визнанням національних прав курдів з моменту здобуття Сирією незалежності у 1946 році.
Після цього СДС, підтримувані США, анонсували свій відступ на схід від річки Євфрат. Курдські сили контролювали значні території на півночі та північному сході Сирії, де розташовані багаті нафтові родовища, значна частина яких була захоплена під час боротьби з групою “Ісламська держава” упродовж останнього десятиліття.
Протягом вихідних урядові війська активізували наступ на схід. У суботу вони увійшли до міста Табка на південно-західному березі Євфрату та до прилеглої дамби.
У неділю сирійські посадовці оголосили про захоплення Омара, найбільшого нафтового родовища країни, розташованого на східному березі річки. Це підприємство було головним джерелом доходів для СДС.
Підтвердженням цих даних стала інформація, надана Сирійською обсерваторією з прав людини, британською спостережною організацією. Вона повідомила, що СДС відступили з “цілих сіл і міст на східній території провінції Дейр-ез-Зор”, а також з нафтових полів Омар та Танак у неділю вранці.
У той же час сирійська влада звинуватила СДС у підриві двох мостів через Євфрат, зокрема нового мосту аль-Рашид у місті Ракка.
Минулого тижня внаслідок зіткнень між двома сторонами у північному місті Алеппо загинули щонайменше 12 осіб.
Нинішня ескалація бойових дій відбувається незважаючи на спроби США посприяти укладанню перемир’я. Сполучені Штати довгий час підтримували СДС, але одночасно підтримують й уряд Сирії.
Після усунення багаторічного диктатора Башара аль-Асада наприкінці 2024 року, президент аль-Шараа поставив за мету інтегрувати курдські військові та цивільні структури в національну систему Сирії.
У березні 2025 року СДС і уряд підписали відповідну угоду. Майже через рік після її укладення документ досі не виконано, а кожна зі сторін звинувачує у цьому іншу сторону.
Цікаво, як це нагадує події 2018 року, коли сирійські урядові сили також активізували наступ на контрольовані курдами території під час боротьби з ІД. Тоді вони вдалися до тактики обстрілів та знищення інфраструктури, щоб змусити курдські війська відступити. Знову ми бачимо, як контроль над нафтовими родовищами стає ключовим фактором у цій війні. Як це вплине на долю курдів у Сирії?
Які жахливі події відбуваються в Сирії! Захоплення найбільшого нафтового родовища Омара курдських військ — це справжня катастрофа для них. Виходить, відступати доводиться через скрутні переговори і відсутність підтримки. І все це на фоні новин про інтеграцію курдів у сирійську державу. Чи можливо взагалі досягти миру в такій ситуації? 🤔