За матеріалами Україна Інкогніта розповідаємо про рідкісні й незвичні надгробки в Хмельницькій області - від каррарського мармуру в Кам’янці-Подільському до позацвинтарних хрестів у лісах району.
Мармуровий надгробок Лаури Пшездзецької (Кам’янець-Подільський)
У кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла зберігається один із відомих мармурових надгробків: його у 1876 році в Римі створив скульптор Віктор Бродзький. Пам’ятник виконано з білого каррарського мармуру й настільки деталізовано, що дівчина здається ніби спить під тонким покривалом.
Лаура була донькою подільських магнатів Пшездзецьких із Чорного Острова і померла на 21-му році життя від туберкульозу хребта. Вона померла 23 червня 1874 року в італійському Торре-дель-Греко, де перебувала на лікуванні, а згодом тітка замовила скульптуру на її спомин; поруч встановлені бюсти інших родичів.
«Чумний хрест» із загадковим отвором (с. Зеленче, Кам’янець-Подільський район)
Поблизу села Зеленче, на краю Нестеровецького лісу, краєзнавці виявили позацвинтарний кам’яний хрест 1719 року; знахідку фіксували дослідники разом із дунаєвецьким дослідником Олександром Романюком. Півтораметровий кам’яний хрест стоїть на місці колишнього хутору, мешканців якого, імовірно, забрала пошесть.
На камені вдалося розшифрувати частину епітафії, що вказує на епідемію чуми, а в центрі хреста є нескрізне заглиблення, подібне до отворів на давніх єврейських мацевах. На Хмельниччині до цієї знахідки був відомий лише один такий надгробок жертви чуми 1719 року - могила Григора Кадона в селі Кам’янка біля Сатанова.
Сакральний «грот» з уламків надгробків (Сатанів)
На старому католицькому кладовищі в Сатанові могили розташовані щільно, бо в радянський час сюди звозили вцілілі пам’ятники зі знищених ділянок. Біля статуї Діви Марії місцеві облаштували композицію, яку називають «гротом»: огорожу склали з фрагментів розбитих надгробків і хрестів, а поруч стоїть збірний пам’ятник із трьох кам’яних частин від різних могил.
У 1990-х роках тут хотіли реалізувати проект «Християнського парку» зі встановленням у ньому різноманітних сакральних фігур. Тоді надгробки з горішньої частини й перенесли на нижню, але проект так й не реалізували.
- Олександра РИСКАЛЬЧУК.

Хрест із графіті паломників (с. Лісоводи, Хмельницький район)
На цвинтарі в селі Лісоводи зафіксували кам’яний надгробок середини XIX століття, типовий для Поділля селянський хрест, але вся його поверхня вкрита продряпаними позначками паломників. На камені нарахували 17 різноманітних хрестиків - такі знаки зазвичай лишали в святих місцях на пам’ять про відвідини та для «підсилення» молитви.
Власне сам по собі хрест, досить тривіальний для надгробків середини ХІХ ст. цієї частини Поділля. Загадковими є продряпані на його поверхні позначки паломників у вигляді різноманітних хрестиків (усього 17 шт.). Такі прочани, зазвичай, залишали у святих місцях, на знак їх відвідин та для підсилення молитви. Подібних графіті на хрестах-надгробках більше ніде нема.
- Олександра РИСКАЛЬЧУК.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.