Повітряна тривога у Києві для Верховної Ради зараз означає те саме, що й для більшості установ у столиці. Роботу треба перервати, людям спуститися в укриття, а після відбою знову зібратися і повернутися до засідання. Якщо тривога одна і коротка, це ще можна вписати у графік. Якщо їх кілька за день або одна триває годинами, пленарний день буквально розсипається.
Саме тому у Верховній Раді заговорили про новий формат роботи. Апарат парламенту заявив, що готує заходи, які мають дозволити Раді працювати без довгих зупинок навіть під час повітряних тривог.
Поки що звучить переконливо. Але є одна важлива деталь. Як саме це працюватиме на практиці, офіційно ще не пояснили.
Тривога може з’їсти значну частину пленарного дня
Зараз схема проста. У Києві лунає сигнал повітряної тривоги, засідання переривають, депутати залишають сесійну залу і переходять у безпечне місце.
Після відбою всі мають повернутися назад. І тут втрачаються не лише хвилини самої тривоги. Потрібен час, щоб вийти з укриття, зібрати депутатів у залі та фактично перезапустити засідання.
Наприклад, 2 липня повітряна тривога у столиці почалася близько 10.47 і тривала понад пів години. Роботу парламенту відновили приблизно о 11.30. Тобто одна тривога забрала майже три чверті години пленарного часу.
А якщо сигналів два або три, частина питань із порядку денного просто не встигає дійти до голосування.
Для Верховної Ради це особливо відчутно у дні, коли в залі мають розглянути десятки поправок, кілька законопроєктів у другому читанні або документи, прив’язані до міжнародних домовленостей.
У Раді дивляться в бік укриття
Один із варіантів, який зараз обговорюють, виглядає доволі логічно. Депутати під час тривоги можуть не просто перечікувати її в укритті, а продовжувати там засідання.
Про такий сценарій говорила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, часті повітряні тривоги вже помітно впливають на швидкість роботи парламенту.
Особливо це відчутно на законопроєктах, пов’язаних із європейською інтеграцією та виконанням зобов’язань перед партнерами України.
Сам парламент переїжджати нікуди не планує. В Апараті Верховної Ради говорять саме про організацію роботи у будівлі на Грушевського, 5.
Тобто ідея приблизно така. Лунає тривога, депутати залишають сесійну залу, переходять у захищене приміщення, але робота не зупиняється на годину чи дві.
Звучить просто лише до моменту, коли справа доходить до голосування.
Найскладніше питання зараз не укриття, а кнопка
Обговорювати законопроєкти в іншому приміщенні технічно можливо. Голосувати вже складніше.
У сесійній залі для цього є персональні місця та парламентська система голосування. В укритті такої інфраструктури може не бути.
Саме тому серед робочих варіантів з’явилася ідея голосування через спеціальний мобільний застосунок.
За даними медіа, система могла б підтверджувати особу депутата та перевіряти, чи перебуває він безпосередньо у будівлі Верховної Ради.
Тобто сценарій потенційно може виглядати так.
- депутат переходить до укриття
- проходить персональну авторизацію
- система підтверджує його присутність
- голосування відбувається через захищений сервіс
- результат одразу потрапляє до парламентської системи
Але поки що це лише один із варіантів. Рішення про голосування зі смартфонів не ухвалене.
Немає і підтвердження, що саме так виглядатиме фінальна схема.
Просто взяти телефон і проголосувати не вийде
У питанні парламентського голосування є значно більше нюансів, ніж здається.
Система має гарантувати, що голос віддав саме конкретний народний депутат, а не хтось замість нього. Потрібно підтвердити його фізичну присутність. Необхідно захистити дані та сам канал передачі результатів.
Крім того, доведеться визначити, як фіксувати голосування та як діяти у випадку технічного збою.
Наприклад, якщо у частини депутатів зникне зв’язок або система не зможе провести ідентифікацію, це вже може вплинути на результат.
Є й процедурна сторона. Формат роботи парламенту чітко регламентований, тому одного встановлення нового застосунку недостатньо.
Новий механізм доведеться вписати у правила роботи Верховної Ради.
Навіщо Раді взагалі поспішати з новою системою
Причина доволі практична. Український парламент зараз має великий обсяг роботи, який складно постійно переносити.
Йдеться про бюджетні рішення, євроінтеграційні законопроєкти, кадрові питання та документи, пов’язані з міжнародним фінансуванням.
Частина рішень має конкретні дедлайни.
Коли повітряна тривога починається посеред розгляду важливого законопроєкту, робота просто завмирає. Якщо сигнал триває дві години, повернутися до всього запланованого цього дня вже може бути неможливо.
Саме тому ідея працювати з укриття зараз виглядає не як експеримент заради експерименту, а як спроба адаптувати парламент до реалій війни.
При цьому вимоги безпеки нікуди не зникають.
Депутати все одно мають залишати сесійну залу під час загрози удару. Питання лише в тому, чи буде ця пауза означати повну зупинку роботи.
Коли новий формат може запрацювати
Ось тут конкретики поки найменше.
Апарат Верховної Ради підтвердив підготовку заходів для безперебійної роботи, але дату запуску нової системи не назвав.
Також офіційно не оголошено, яке саме приміщення використовуватимуть для засідань під час тривоги і як там організують голосування.
Тому зараз можна говорити лише про кілька напрямків, які реально розглядаються.
Найочевидніший із них полягає у перенесенні роботи депутатів до укриття без завершення пленарного засідання.
Найскладніша частина цього плану залишається незмінною. Верховній Раді потрібно знайти спосіб провести юридично коректне, персональне та захищене голосування поза звичною сесійною залою.
Поки цього механізму немає, кожна тривала тривога й надалі означатиме паузу в роботі парламенту.
