30 серпня в Острівках на Волині було тихо й людно водночас. На кладовищі колишнього села зібралися родини загиблих, священники, історики, археологи, представники влади України та Польщі. Саме тут перепоховали останки 55 поляків, убитих у серпні 1943 року під час подій, які сьогодні пов’язують із Волинською трагедією. Для багатьох це була не просто офіційна церемонія, а дуже особистий день — день, коли люди, які десятиліттями лежали в безіменних могилах, нарешті отримали місце спокою.
Цю дату обрали не випадково. Саме 30 серпня виповнилося 83 роки від нападу на Острівки та Волю Островецьку. Після служби Божої труни з останками перенесли до спільної могили на місцевому кладовищі. Все відбувалося стримано, без зайвого пафосу, але з відчуттям ваги моменту.
За сухими цифрами — діти, жінки й цілі родини
Цифра 55 у цьому випадку звучить особливо гостро, коли дізнаєшся, кого саме знайшли пошуковці. Серед перепохованих — 26 дітей. Частина з них були зовсім малими. Також серед загиблих — жінки та чоловіки. За даними польської сторони, найбільшу кількість останків виявили на території колишньої Волі Островецької.
Там, на місці старого господарства, археологи знайшли братську могилу з останками 48 людей. Попередній огляд показав, що серед них були 24 дитини, 17 жінок і троє чоловіків. Ще чотирьох осіб наразі не вдалося точно ідентифікувати за статтю через стан решток. Окремо в Острівках знайшли ще шістьох людей біля місця, де колись стояла школа, і останки однієї жінки неподалік кладовища.
Земля зберегла не лише кістки, а й особисті дрібниці
Найсильніше вражають навіть не цифри, а деталі. Разом із останками фахівці піднімали із землі речі, які колись належали цим людям. Медальйони. Хрестики. Вервиці. Ґудзики. Пряжки. Залишки ременів і взуття. Такі дрібниці раптом роблять історію дуже близькою. Це вже не абстрактна дата в архіві, а чиясь щоденна реальність, яка обірвалася в одну мить.
Під час робіт фахівці зафіксували понад 300 знайдених предметів. Саме вони можуть допомогти дослідникам краще зрозуміти обставини загибелі людей і, можливо, наблизити встановлення окремих імен.
Як шукали поховання у 2026 році
Шлях до цього перепоховання на Волині був не швидким. Спочатку навесні, наприкінці квітня, в Острівках і Волі Островецькій провели пошуковий етап. Тоді фахівці визначали місця, де могли бути поховання. Уже після цього українська сторона дала дозвіл на повноцінні ексгумаційні роботи.
Основний етап тривав із середини липня до 7 серпня 2026 року. Над місцем працювали археологи, історики, судово-медичні експерти та представники профільних установ двох країн. З польського боку до робіт долучився Інститут національної пам’яті Польщі, а також фахівці Вроцлавського медичного університету. З українського боку участь брали спеціалісти підприємства «Волинські старожитності» та відповідні державні структури.
Деякі знахідки були зовсім поруч із попередніми могилами
Одна з нових могил у Волі Островецькій виявилася буквально за кільканадцять метрів від місця, яке вже досліджували раніше. Ще у 1992 році там ексгумували останки 243 людей. Тепер стало зрозуміло, що ця земля приховувала ще одну братську могилу.
Крім того, пошуковці обстежили й інші ділянки, про які згадували історичні джерела та свідчення. Зокрема, перевіряли місцевість, яку польські дослідники називають «Трупним полем». Цього разу нових останків там не виявили. Але сама територія Острівків і Волі Островецької, за оцінками дослідників, ще не розкрила всіх своїх трагічних таємниць.
Імена можуть з’явитися пізніше
На цьому робота не завершується. Із частини останків уже відібрали матеріал для ДНК-аналізу. Саме генетичні дослідження можуть допомогти встановити особи деяких загиблих. Для родин це, без перебільшення, одна з найважливіших частин усієї історії. Бо одне діло — знати, що близька людина загинула, і зовсім інше — мати змогу дізнатися, де вона лежить і де можна запалити свічку.
Наразі польські дослідники вважають, що в районі Острівків і Волі Островецької ще можуть залишатися невиявленими місця поховання приблизно 300 людей. Тобто ексгумація на Волині цього року стала дуже важливим, але не останнім етапом пошуків.
Острівки й Воля Островецька — села, яких уже немає
Сьогодні на місці цих сіл немає звичних вулиць, хат і дворів. Частину території займають поля, частину — ліс. Саме серед них дослідники й шукають сліди того, що колись було живими населеними пунктами. Через це кожна нова знахідка тут має особливу вагу: земля буквально повертає людей із забуття.
За даними польських дослідників, 30 серпня 1943 року Острівки та Воля Островецька зазнали нападу, під час якого загинула значна частина мирного населення. Польська сторона пов’язує ці вбивства з діями УПА та участю частини мешканців сусідніх українських сіл. В українській історіографії ці події розглядають у ширшому контексті українсько-польського конфлікту періоду Другої світової війни. Саме тому формулювання та оцінки подій 1943 року в Україні та Польщі й досі відрізняються.
Церемонія зібрала представників двох держав
На поховання приїхали родичі загиблих і представники місцевих громад. Від Польщі були присутні віцемаршалок Сейму Пьотр Згожельський, міністерка культури та національної спадщини Марта Цєнковська, заступник президента польського IPN Кароль Полейовський, а також інші посадовці. Українську сторону представляв, зокрема, заступник міністра культури Іван Вербицький.
Така присутність не випадкова. Роботи в Острівках і Волі Островецькій стали частиною ширшого українсько-польського діалогу щодо пошуку, ексгумації та гідного поховання жертв історичних конфліктів ХХ століття. За останні роки обидві сторони повернулися до практичної співпраці в цій сфері, і Волинь стала одним із ключових місць цієї роботи.
Поховали поруч із тими, кого знайшли раніше
Останки 55 людей поховали на польському кладовищі в Острівках не випадково. Тут уже спочивають жертви, знайдені під час попередніх досліджень у 1992, 2011 та 2015 роках. За даними польського Міністерства культури, раніше в Острівках і Волі Островецькій уже було знайдено та перепоховано останки 674 людей.
Тепер до них додалися ще польські жертви, знайдені у 2026 році. І хоча це не ставить крапку в пошуках, сам факт поховання став важливою подією і для родин, і для істориків, і для місцевої пам’яті Волині.
Цьогорічні пошуки стали одними з найпомітніших
Події в Острівках показали, що тема жертв 1943 року не лишається лише у підручниках чи дипломатичних заявах. Вона виходить у площину конкретної роботи — з лопатами, архівами, експертизами, поїздками на місця зниклих сіл і багатогодинними дослідженнями.
І саме тому церемонія 30 серпня мала такий сильний резонанс. Бо йшлося не просто про минуле. Йшлося про людей, яких через десятиліття нарешті змогли знайти й поховати по-людськи — на кладовищі, з молитвою, з іменами, які ще, можливо, повернуться пізніше.
