У Львові відновила діяльність спеціалізована робоча група, яка розробляє правила організації роботи кінних упряжок у місті. До її складу увійшли власники коней, зоозахисники, представники поліції, транспортного сектору та міських служб.
Під час засідання, що відбулося в середу, 10 червня, було розглянуто два ключові питання:
1. Презентація порід коней, кожна з яких має своє спеціальне призначення.
2. Інтеграція гужового транспорту в транспортну систему Львова, включаючи можливі локації для стоянок карет та маршрути руху.
«Ми працюємо переважно з упряжними породами коней. Так, як існують домашні та службові собаки, так само й коні мають різні функції. Хочу розвіяти міфи щодо втоми тварин, оскільки ми використовуємо торійську породу коней, спеціально призначену для перевезень каретами», – зазначила вершниця «Каретного двору» Вікторія Віськевич.
Власниця «Каретного двору» пояснила, що для коней важливі як збалансоване харчування, так і належна фізична активність, що має відповідати раціону. Регулярні навантаження є необхідними для їхнього здоров’я, адже нестача руху може призводити до фізичних і емоційних розладів.
Валентина Банас, власниця «Каретного двору», підкреслила: «Заборонити упряжним коням тягти карету – це все одно, що заборонити спортивним кіньям брати участь у перегонах. Кожна тварина повинна виконувати ту функцію, для якої вона була виведена. Коли виїжджає одна карета, задіяні п’ять пар коней, тобто десять коней, які постійно змінюються. Наприклад, перед виїздом у місто коні відпочивають, а після роботи гуляють на левадах».
Друге питання стосувалося того, як ефективно інтегрувати гужовий транспорт у загальну транспортну мережу міста. Обговорювалися й можливі місця для відпочинку карет, зокрема на вулиці Винниченка та на перехресті Замкової та Ужгородської. Окрім того, учасники робочої групи розглянули варіанти маршрутів руху кінних карет.
«Згідно з правилами дорожнього руху, гужовий транспорт є повноцінним учасником руху. Вимогою є уникати проїзду гужового транспорту на дорогах з інтенсивним рухом або в таких місцях, де його присутність ускладнюватиме рух і створить аварійні ситуації», – зазначив директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олег Забарило.
У міській раді наголосили на прагненні сформувати чіткі та зрозумілі норми щодо роботи кінних карет у Львові. Водночас зазначають, що коні виконують не лише туристичну функцію, але й активно залучаються до реабілітаційних програм, зокрема для психологічного відновлення українських військових.
«Іпотерапія сьогодні є важливою складовою роботи з ветеранами – це надзвичайно значущо. Нам необхідно напрацьовувати рішення, які легалізують роботу коней. В окремому форматі обговорюється й питання загального функціонування кінних карет», – повідомив Андрій Москаленко.
Наступне засідання робочої групи відбулося у п’ятницю, 12 червня, безпосередньо в центрі Львова за участі кінної карети. Під час зустрічі учасники на практиці обговорили питання безпеки, умови експлуатації гужового транспорту та його взаємодію з іншими учасниками дорожнього руху.
«Кожен член робочої групи мав можливість поставити конкретні питання, що стосуються утримання коней, вимог до експлуатації та функціонування кінних карет. Було багато гострих обговорень і чітких відповідей щодо того, як коні реагують у потоці автомобілів, пішохідних зонах, на різноманітні звуки та як поводять себе на дорогах загального користування. На зустрічі також були присутні ветерани, які пояснили важливість іпотерапії для реабілітації», – поділився Андрій Москаленко за підсумками засідання.
До наступного засідання робочої групи вирішили запросити представників дитячо-юнацької спортивної школи «Буревісник».
Нагадаємо, що у серпні 2024 року виконавчий комітет міськради Львова ухвалив рішення про тимчасову заборону роботи кінних упряжок у центральній частині міста. Це рішення було прийняте після інциденту, коли кінь, запряжений у екскурсійну карету, впав на проспекті Свободи.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, будь ласка, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для повідомлення.
