Новий політичний поворот в Угорщині знову повернув у фокус одне з найчутливіших для Києва питань — великий кредит Україні від ЄС, який раніше гальмувався через позицію Будапешта. Після перемоги на виборах лідер партії Tisza Петер Мадяр заявив, що розблокування кредиту Україні можливе, але публічно прив’язав це до окремої умови, пов’язаної з транзитом нафти через трубопровід «Дружба». Водночас у його заявах звучить і ще один важливий для двосторонніх відносин акцент — тема прав угорської меншини в Закарпатті.
Яку умову озвучив Петер Мадяр
Мадяр прямо заявив, що якщо буде відновлено постачання нафти через нафтопровід «Дружба», тоді чинний на той момент прем’єр Віктор Орбан має зняти свій «технічний» блок із 90 млрд євро для України ще до передачі влади. Саме ця фраза стала головною новиною, бо вперше прозвучала не просто обіцянка переглянути курс Будапешта, а конкретна прив’язка до енергетичного питання. Для України це важливо не лише політично: мова йде про фінансовий ресурс, який Київ розглядає як критичний у воєнний період.
Угорщина раніше системно гальмувала рішення Брюсселя щодо фінансової допомоги Україні, а одним із приводів для блокування називала суперечки навколо російської нафти, яка йшла через українську територію трубопроводом «Дружба». На цьому тлі заява Мадяра виглядає як спроба показати новий стиль переговорів: не повне зняття всіх претензій, а готовність рухатися в бік компромісу за наявності зустрічних кроків.
Чому саме цей кредит став настільки важливим
Для Києва кредит ЄС для України — це не абстрактна сума на папері. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 52 млрд доларів, і після запуску європейського кредитного механізму цей розрив може бути закритий. Інакше кажучи, затримка такого рішення напряму впливає на бюджетну стійкість держави, соціальні виплати, макрофінансову стабільність та передбачуваність видатків під час війни.
Окремо в Брюсселі вже дали зрозуміти, що очікують руху після зміни влади в Будапешті. Єврокомісарка Марта Кос 16 квітня заявила, що ЄС точно надасть позику Україні 90 млрд євро після угорських виборів, а також підтвердила окреме швидке виділення від 2,5 до 2,7 млрд євро за іншою програмою — Ukraine Facility. Це різні інструменти, але разом вони показують головне: допомога Україні від ЄС лишається для Брюсселя пріоритетом.
Що відомо про позицію нового угорського керівництва
Петер Мадяр після перемоги на виборах пообіцяв повернути Угорщину до більш проєвропейського курсу, провести антикорупційні зміни, відновити незалежність судової системи та свободу преси. Саме ці кроки, за оцінками Reuters, можуть допомогти Будапешту розблокувати і власні заморожені кошти ЄС. На тлі цього новини про кредит Україні виявилися пов’язаними ще й із внутрішніми інтересами самої Угорщини: нова влада зацікавлена у відновленні довіри до Будапешта в європейських інституціях.
Водночас називати Мадяра безумовно проукраїнським політиком поки зарано. Після виборів він підкреслив, що вважає Україну жертвою війни, але водночас виступає проти пришвидшеного вступу України до ЄС. Крім того, він наголосив, що нормалізація відносин між Києвом і Будапештом залежатиме від врегулювання питання угорської меншини в Україні, зокрема мовних і культурних прав.
Нафта, «Дружба» і політика навколо транзиту
Історія з трубопроводом «Дружба» лишається однією з ключових у всій дискусії. Саме вона стала для Орбана одним із аргументів у суперечках із Брюсселем і Києвом. У Reuters зазначали, що угорська сторона пов’язувала блокування кредиту з претензіями щодо припинення або ускладнення руху російської нафти через українську територію. На цьому фоні формула Мадяра про відновлення потоків виглядає як спроба перевести жорстке вето в площину політичного торгу.
Ключові факти, які варто знати
- сума, про яку йдеться, — 90 млрд євро для України;
- Угорщина тривалий час блокувала це рішення на рівні ЄС;
- Петер Мадяр прив’язав зняття блокування до відновлення нафтових потоків через «Дружбу»;
- Єврокомісія вже заявила, що очікує на видачу коштів після зміни влади в Угорщині;
- Київ розраховує цим ресурсом закрити значну частину фінансових потреб 2026 року.
Як реагують у Києві та Брюсселі
В Україні результати угорських виборів сприйняли обережно позитивно. Президент Володимир Зеленський уже привітав Мадяра, а глава МЗС Андрій Сибіга окремо наголошував на важливості розблокування допомоги Україні в контактах із керівництвом ЄС. Це показує, що Київ розглядає зміну влади в Будапешті не як автоматичне вирішення всіх проблем, а як вікно можливостей, яке ще доведеться наповнювати реальними домовленостями.
У Брюсселі тон також змінився. Там уже не говорять про повний тупик, а радше про технічне дооформлення рішень після політичного перезавантаження в Угорщині. Для європейських інституцій це шанс зняти одну з найгучніших перепон у темі макрофінансової допомоги Україні, не відмовляючись при цьому від вимог до Києва щодо реформ за окремими програмами фінансування. За програмою Ukraine Facility Україна має виконати 173 реформи, і саме від цього залежить отримання наступних траншів.
Попри різке послаблення угорського спротиву, історія не виглядає повністю завершеною. Перехід влади в Будапешті ще триває, а сам Мадяр намагається поєднати проєвропейську риторику з обережною лінією щодо України. Через це умова Мадяра для України стала не просто політичним заголовком, а маркером того, як саме нова угорська влада намагатиметься будувати переговори — без прямої конфронтації з Брюсселем, але й без повної відмови від старих чутливих тем.
Тож головна інтрига зараз не в тому, чи потрібні Україні ці гроші — відповідь на це давно очевидна. Питання в іншому: наскільки швидко політичний сигнал із Будапешта перетвориться на остаточне рішення, яке дозволить ЄС запустити великий кредит для України 2026 без нових блокувань і затримок.