Галина Янченко поділилася результатами роботи тимчасової слідчої комісії у Львові.
Наприкінці минулого тижня Львів відвідала голова тимчасової слідчої комісії з питань захисту прав інвесторів, членкиня комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Галина Янченко. Метою візиту стала ситуація, пов’язана з конфліктом компанії «Галінвест» та міської ради щодо комунальної земельної ділянки, розташованої під колишнім ринком «Добробут». Історія цієї суперечки бере початок у далекому 1993 році, коли Львівська міська рада спільно з українсько-австрійською компанією створила ТОВ «Галінвест» з амбіційним планом зведення на ділянці площею 0,66 га п’ятиповерхового готелю. Однак у зв’язку з кризою будівництво припинилося на етапі закладення фундаменту, який згодом перетворили на тимчасовий ринок.
У 2004 році міську раду виключили зі списку засновників компаній, що володіли частками «Галінвесту». Протягом 2020–2022 років ТОВ «Галінвест» зареєструвало право користування землею та право власності на торговий центр, ніби-то розташований на вул. Старій, 3, хоча такого об’єкта не існує. Попри це, компанія намагається через суд визнати право власності на цей торговельний центр. Натомість Львівська міська рада планує відновити історичний сквер на місці колишнього ринку «Добробут».
Редакція Omega поспілкувалася з Галиною Янченко, аби дізнатися її думку щодо причин фактичного привласнення комунальної землі та яким чином тимчасова слідча комісія може вплинути на ситуацію.
Що спонукало Вас порушити публічно питання земельної ділянки, де раніше знаходився ринок «Добробут», враховуючи, що історія триває понад 30 років?
Я переконана, що всі учасники ринку в країні повинні діяти в однакових умовах. Такий підхід формує правильний сигнал і сприяє становленню здорового бізнес-клімату. Якщо підприємці домовляються про спільні проекти, а державні або місцеві органи виконують свої обов’язки, тоді несправедливо, коли хтось не виконує власні зобов’язання, але продовжує безпідставно та безоплатно користуватися земельною ділянкою у центральній частині міста.
Наскільки поширеними є подібні випадки в Україні, коли інвестор отримує землю або актив, але роками не виконує зобов’язань?
Такі випадки є винятковими, частіше спостерігається протилежна ситуація.
Ви зазначали у Facebook, що слідство триває багато років, однак жодних результатів немає, а судове провадження затягується. Чи бачите у цій справі ознаки корупційних зловживань або затягування процесу?
Ця історія тягнеться з 1993 року. Ідеальним варіантом було б, якби інвестор усвідомив свою неспроможність виконати зобов’язання та разом з міською радою розірвав договір, повернувши ділянку місту. Натомість жодних дій не було: інвестор не виконав умови, а тривалий час безоплатно користується великою земельною ділянкою в центрі Львова, площею 0,66 га, що є неприйнятним.
Львівська міська рада має обґрунтовану позицію у цій справі, і ми, проаналізувавши кейс, підтримали інтереси міста. Якщо інвестор добровільно поверне ділянку, громада зможе облаштувати там сквер або залучити іншого інвестора для відповідного проєкту. Через недобросовісну позицію інвестора міська влада була змушена звернутися по допомогу до правоохоронних органів та суду.
Чому процес рухається повільно — питання складне. Не хочу робити однозначних висновків про корупцію, оскільки це може бути пов’язано з іншими факторами. Правоохоронні органи працюють із великою кількістю кримінальних проваджень, відтак мають певні пріоритети на рівні керівництва. Відсутність пріоритетності щодо даної справи може пояснювати повільний розвиток слідства. При цьому ринкова вартість земельної ділянки, яку цей недобросовісний інвестор використовує вже 33 роки, оцінюється приблизно у 500 мільйонів гривень. Це свідчить про значущість справи.
Які реальні інструменти має ваша комісія у таких випадках? Чи здатні ви лише висвітлювати питання публічно, чи можете також впливати на правоохоронні органи?
Спеціальна комісія узяла цю справу під свій контроль. Ми ретельно опрацювали всі доступні матеріали розслідування та перевірили інформацію у відкритих і закритих реєстрах, фактично провівши власне розслідування. За підсумками ми дійшли висновку про недобросовісну поведінку інвестора, через що місто фактично втратило значну суму грошей.
Під час перебування у Львові я зустрілася із представниками правоохоронних органів для уточнення їхніх пріоритетів щодо цієї справи і триматиму розслідування на особистому контролі. Знаю, що у понеділок, 9 березня, має відбутися судове засідання, і ми будемо уважно слідкувати за його перебігом.
Чи вбачаєте Ви проблеми у чинному законодавстві, або більше у роботі судової та правоохоронної систем? Якщо питання законодавства, чи плануєте вносити зміни, які дозволять автоматично позбавляти недобросовісних інвесторів прав на землю або майно у разі невиконання їхніх зобов’язань?
У цій конкретній ситуації я не бачу потреби у законодавчих змінах. Основна проблема полягає у невиконанні наявного законодавства. Якщо договір укладено, а інвестор його не виконав, він мав би повернути ділянку. Якщо цього не сталося, у суді місто має відстояти свої права і повернути землю. Проблеми більше стосуються саме імплементації та застосування законів, а не їхньої недосконалості.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.