Залізничний районний суд міста Львова ухвалив вирок мешканцю Київської області, якого було завербовано спецслужбами Російської Федерації для організації теракту у Львові. Чоловік забрав рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм і залишив його буквально біля залізничного вокзалу, після чого був затриманий співробітниками Служби безпеки України (СБУ). Під час судового засідання він заперечував факт підключення вибухового механізму, стверджуючи, що його метою було лише отримання оплати за виконану роботу — у сумі 1000 доларів США. Відповідальність за державну зраду обвинуваченому призначено у вигляді покарання терміном на п’ятнадцять років позбавлення волі.
Згідно з оприлюдненим у лютому 2026 року вироком, чоловік із Київщини отримав на платформі Telegram пропозицію співпраці від представників російських спецслужб. Прибувши до Львова потягом, у визначеному місці він отримав рюкзак з імітаційним вибуховим пристроєм, який залишив 1 березня 2025 року на парковці поблизу залізничного вокзалу Львова. Невдовзі після цього його було затримано силами СБУ, а проти нього порушено кримінальне провадження за статтею про державну зраду.
Під час судового засідання обвинувачений Дмитро Никоненко частково визнав свою провину. Він пояснив, що отримав завдання перемістити сумку із вибухівкою з однієї локації в іншу й усвідомлював, що комунікує з представниками російських спецслужб. За його словами, чоловік погодився на цю операцію виключно заради фінансової винагороди. У Львові він забрав рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм, йому було вказано зарядити цей пристрій, транспортувати його до однієї з вулиць, де розташований торгово-розважальний комплекс, та під’єднати електричні дроти.
Обвинувачений розповів, що не знайшов навпроти торгового центру «менш людного місця» і тому вирішив відмовитися від подальшого виконання завдання: залишив рюкзак із вибухівкою біля вокзалу та поїхав додому. Він також запевнив, що дроти не підключав і, побачивши небезпечний вміст рюкзака, не звернувся до правоохоронних органів, оскільки боявся бути затриманим.
З матеріалів справи випливає, що завдяки злагодженим діям правоохоронців вибуховий пристрій, який чоловік отримав, був імпровізованим тренажером — імітацією, про що завербований агент не знав.
Розгляд справи здійснювала колегія суддів у складі Богдани Гедз, Дмитра Боровкова та Наталії Галайко. Вивчивши всі надані докази та аргументи, суд постановив покарання у вигляді п’ятнадцяти років та одного місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. До цього терміну також додано невідбуту частину покарання за іншим вироком. Вирок ще може бути оскаржений у встановленому законом порядку.
