«Разом ми маємо змогу завершити десятиліття страждань, припинити покоління ненависті та кровопролиття, створити прекрасний, вічний та славний мир для цього регіону і всього світу», — ці величні слова виголосив президент США Дональд Трамп під час урочистого запуску своєї нової Ради миру на престижному Давоському економічному форумі.
Світ, який страждає від надмірних конфліктів, бажає повірити у цю обіцянку. Проте для багатьох експертів та урядовців у столицях різних країн це є черговим доказом прагнення Трампа розібратися з міжнародним устроєм після Другої світової війни та замінити його на нові структури, контрольовані ним самим. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск стримано попередив у соціальних мережах: «Ми не дозволимо нікому маніпулювати нами».
Водночас найбільший європейський прихильник Трампа Віктор Орбан висловив щиру підтримку: «Якщо Трамп, тоді мир».
### Роль голови Ради миру
Ідея створення Ради миру, яка визрівала минулого року в рамках американських зусиль завершити війну в Газі й була підтримана резолюцією Ради Безпеки ООН, тепер отримала масштабнішу, всесвітню амбіцію, яка крутиться навколо президента США.
За документом, подробиці якого були злиті у ЗМІ, Трамп є очільником Ради пожиттєво, навіть після виходу з посади. Йому делеговано широкий спектр повноважень – вибір країн-учасниць, створення або ліквідацію допоміжних органів, а також право призначати свого наступника у будь-який момент або у разі недієздатності. Будь-яка країна, що прагне стати постійним членом, має сплатити неймовірну суму у $1 мільярд (приблизно 740 мільйонів фунтів стерлінгів).
Цей гучний крок став кульмінацією місяця, який вже запам’ятався захопленням лідера Венесуели Сполученими Штатами, погрозами і підготовкою до військових дій проти Ірану, а також вимогами щодо придбання Гренландії, що спричинило шок у Європі та світі.
У Давосі відбулося офіційне відкриття Ради миру, в якому взяли участь 19 країн з усіх куточків світу – від Аргентини до Азербайджану, від колишніх республік СРСР до держав Перської затоки. Ще більше держав погодилися приєднатися.
Трамп із задоволенням зазначив: «У цій групі мені подобаються всі без винятку». Проте чимало потенційних учасників поки що виявляють стриманість. Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер висловила занепокоєння: «Це питання про договір, який піднімає набагато ширші проблеми, і нас, без сумніву, непокоїть участь президента Путіна у структурі, що декларує прагнення до миру».
Трамп підтвердив залучення Росії, хоча офіційна позиція Москви – статус «консультативного партнера». Швеція заявила: «У теперішньому вигляді тексту ми не братимемо участь», а дипломатичний представник Норвегії відзначив, що пропозиція потребує подальшого діалогу з Вашингтоном.
Навіть семеро країн переважно мусульманського світу, включно з шістьма арабськими державами, Туреччиною та Індонезією, висловили підтримку ініціативі, націленій на справедливий та тривалий мир у Газі, включно з її відновленням. Проте оприлюднені деталі статуту Ради миру жодним чином не згадують Газу.
Серед критиків, особливо тих, хто вагається щодо приєднання, поширене переконання, що цей проєкт – амбіційний замах президента, який відкрито мріє отримати найбажаніший у світі миротворчий приз – Нобелівську премію миру, якої свого часу удостоївся Барак Обама на початку першого терміну президентства у 2009 році.
Світові лідери усвідомлюють можливі наслідки відмови від вступу до нового клубу. Президент Трамп при цьому прокоментував відмову Франції суворою загрозою: «Я накладу 200-відсоткове мито на його вина та шампанське – тоді приєднається, але нікого не змушую».
Апофеозом критики стала відверта позиція словенського прем’єр-міністра Роберта Голоба, який заявив, що Рада «небезпечним чином втручається в загальну міжнародну систему».
Трамп зіткнувся з цими застереженнями прямо: «Коли Рада буде повністю сформована, ми зможемо робити практично все, що забажаємо, у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй», – запевнив президент перед заповненим залом, що уважно слухав його кожне слово.
Однак Трамп примудряється тримати світ у невизначеності: за день до цього, відповідаючи журналістові Fox TV на запитання, чи збирається Рада замінити ООН, він відповів: «Можливо. ООН не надто ефективна». Далі додав: «Я великий прихильник потенціалу ООН, але вона ніколи не реалізувала його в повній мірі. ООН мала припинити всі війни, які вдалося зупинити мені».
### Нова альтернатива головному миротворцю?
ООН, яка об’єднує 193 держави-члени, дійсно втратила роль головного миротворця. Коли я брав інтерв’ю в генерального секретаря Антоніу Гутерреша у жовтні 2016 року, на першому дні його першого терміну, лише через кілька годин після рідкісної одностайної підтримки Ради Безпеки, він обіцяв «потужний імпульс дипломатії задля миру».
За останнє десятиліття зусилля ООН зазнавали невдач через блокування в Раді Безпеки, присутність численних порушників миру та державних спонсорів війн, а також поступове падіння авторитету серед найвпливовіших гравців планети, зокрема США.
Мартін Гріффітс, ветеран ООН, зазначає: «Варто привітати ініціативу пана Трампа з припинення воєн», і припускає, що ця нова спроба очевидно відображає «неможливість Ради Безпеки ООН та її широко окресленої ролі».
Водночас він застерігає: «Ми навчилися за вісімдесят років, часто помиляючись, цінувати включеність і репрезентацію глобальної спільноти, а не лише друзів пана Трампа».
Сам Гутерреш недавно натякнув на жалку реальність: «Існують ті, хто вважає, що силу права слід замінити правом сили».
У інтерв’ю програмі BBC «Today», запитаний про твердження Трампа про те, що той припинив вісім війн, генеральний секретар відповів простодушно: «Це були перемир’я», які деякі вже зірвали.
Тимчасова мирна угода між Руанандою та Демократичною Республікою Конго швидко розпалась, країни Камбоджа та Таїланд почали закидати одне одному звинувачення на кордоні, а Індія спростувала центральну роль Трампа у вирішенні конфлікту з Пакистаном.
Незважаючи на це, лише завдяки наполегливому втручанню Трампа вдалося припинити 12-денну війну між Іраном та Ізраїлем. Його особистий внесок забезпечив перемир’я в Газі у жовтні минулого року, пом’якшивши страждання палестинців та полегшивши біль ізраїльських заручників.
Вирішальну роль у цьому зіграв тиск Трампа на прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та Хамас, завдяки якому було досягнуто домовленості. Проте навіть перші кроки Ради миру, присвячені втіленню угоди в Газі, залишаються складним викликом через полярність позицій: Рада включає Нетаньяху, який виступає проти створення палестинської держави, та арабських лідерів, що наполягають на палестинському самоврядуванні та припиненні ізраїльської окупації.
Ще одним великим конфліктом на порядку денному Сполучених Штатів і Європи залишається війна в Україні, де президент Володимир Зеленський відмовляється сідати за стіл переговорів з представниками Москви та Мінська.
Під Радою миру функціонують три рівні органів:
1. Виконавча рада.
2. Виконавча рада Гази.
3. Національний комітет з управління Газою.
До їх складу входять високопосадові американські чиновники та мільярдери, колишні політики та експредставники ООН з досвідом роботи в Газі, арабські міністри й розвідники, а також палестинські експерти.
Дехто з критиків визнає, що Трамп запропонував повернути на міжнародну арену давно невирішене питання реформи архітектури ООН після Другої світової війни — особливо Ради Безпеки, яка вже не відображає сучасну політичну карту світу, і тому більше не відповідає потребам часу.
Марк Меллох Браун, колишній заступник генерального секретаря ООН, зазначив: «Можливо, несподіваний позитивний ефект від ініціативи Трампа полягає в тому, що ці питання знову опиняться в центрі міжнародної уваги». За його словами, світ виходить із періоду слабкого керівництва в ООН і це може стати закликом до дій.
Іронія ситуації полягає в тому, що ініціатива американського президента набирає обертів напередодні обрання нового очільника ООН, оскільки Генеральний секретар Антоніу Гутерреш завершить свій другий термін наприкінці цього року.
Президент, який раніше заявляв, що зміг би припинити війну в Україні за один день, нині усвідомлює, що миротворча діяльність — процес тривалий і небезпечний.
Сьогодні він описав ситуацію на Близькому Сході як таку, де «горить лише кілька маленьких пожеж». Він також пообіцяв, що мирне врегулювання в Україні «наближається дуже швидко» й насолоджувався своєю новою роллю майбутнього головного миротворця: «Це для всього світу», — наголосив він.
—
Автор: Ліз Дусе
Головний міжнародний кореспондент
© Фото: Reuters, EPA, BBC
