Відомо, що уряд Великої Британії виплатив значну компенсацію чоловікові, якого катувало ЦРУ та який досі перебуває у в’язниці без суду на базі Гуантанамо вже майже два десятки років, повідомляє ВВС.
Абдуль-Рахім аль-Нашіф, більш відомий як Абу Зубайда, став першою особою, до якої застосували так звані «посилені методи допиту» після терактів 11 вересня 2001 року. Спочатку США вважали його високопоставленим членом «Аль-Каїди», однак пізніше це твердження було скасоване.
Британські спецслужби MI5 та MI6, всупереч знанням про жорстоке поводження з Зубайдою, передавали ЦРУ питання для його допитів. Сам Зубайда подав до суду на уряд Великої Британії з обвинуваченнями у співучасті спецслужб в його тортурах.
Наразі справа завершилася фінальним врегулюванням, в рамках якого було досягнуто компенсації. Професор Гелен Даффі, міжнародний юридичний радник Зубайди, наголосила: «Ця компенсація важлива та суттєва, однак недостатня». Вона наполягала, щоб Великобританія та інші уряди, які поділяють відповідальність за тривалі тортури і незаконне утримання чоловіка, сприяли його звільненню, підкреслюючи, що порушення прав не є минулими — вони тривають і зараз.
Міністерство закордонних справ Великої Британії, яке контролює MI6, відмовилось коментувати питання, пов’язані з розвідкою. Точна сума компенсації не розголошується з правових причин, але, за словами Даффі, виплата відбувається та є «значною». Наразі сам чоловік не має можливості розпоряджатися цими коштами.
Домінік Грів, який очолював парламентське розслідування щодо справи Зубайди, назвав фінансове врегулювання «дуже незвичайною» ситуацією, водночас визнавши, що те, що відбувалося з підзахисним, було «явно неправильним».
Абу Зубайда, палестинець, народжений у Саудівській Аравії, утримується у військовій в’язниці США на базі Гуантанамо на Кубі з 2006 року без звинувачень чи судового вироку. Він один з 15 в’язнів, які залишаються там попри численні судові постанови та офіційні звіти, що зафіксували факти жорстокого поводження. Часто його називають «в’язнем навічно».
2002 року Зубайду захопили у Пакистані, а наступні чотири роки він перебував у таємних тюремних об’єктах ЦРУ — так званих «чорних сайтах» — розташованих у шести країнах, серед яких Литва та Польща. Подібні «чорні сайти» були секретними ув’язненнями, які обходили юрисдикцію США. Зубайда став першим, кого там утримували.
За оцінками американських офіцерів спецслужб, які брали участь у його ув’язненні, Зубайда повинен був залишатися ізольованим від зовнішнього світу довічно. Внутрішні документи MI6 свідчать, що британська розвідка розуміла, що умови утримання «зламали б» 98% американських спецпризначенців, вплинутих подібними методами. Не дивлячись на це, лише через чотири роки британські спецслужби почали вимагати гарантії щодо його поводження в ув’язненні.
Зубайду захоплення вважалося однією з ключових подій у так званій війні з тероризмом. Президент Джордж Буш активно демонстрував цей факт, проголошуючи Зубайду високопоставленим членом «Аль-Каїди», який «планував і готував вбивства». Однак США згодом відмовились від цих звинувачень та заперечують його причетність до цієї організації.
Абу Зубайду вважають «мишею для випробувань» сумнівних методів допиту, що застосовувалися ЦРУ після 9/11. За даними доповіді Сенатського комітету США з розвідки щодо програми утримання та допитів ЦРУ, він зазнавав тортур, які за британськими стандартами кваліфікуються як катування:
1. Метод «водної дошки» (симуляція утоплення) — застосовано 83 рази.
2. Утримання у труні, виконаній у вигляді коробки.
3. Фізичне насильство.
За словами Гелен Даффі, британські розвідки фактично стимулювали ці жорстокі практики, направляючи конкретні питання для допитів.
Звіт Сенату гостро критикував умови утримання, як і доповідь парламентського комітету Великобританії 2018 року. Цей комітет також звинуватив MI5 та MI6 у недостойній поведінці щодо іншої фігури, обвинуваченої у плануванні терактів 11 вересня — Халіда Шейха Мохаммеда, та підняв запитання щодо можливої юридичної претензії з його боку.
Уряд Великої Британії і адвокати Мохаммеда відмовилися коментувати, чи були подані або врегульовані позови.
Домінік Грів наголосив, що у Великої Британії є факти, що свідчать про сумнівну поведінку американців, яка мала викликати серйозне занепокоєння. Він вважає, що слід було порушити це питання з американцями і в разі потреби припинити співпрацю, але відповідних дій не було вжито тривалий час.
Зубайда прагне звільнення і можливості розпочати нове життя. За словами його радниці Даффі, сплата значної компенсації повинна допомогти йому у цьому та забезпечити необхідні умови для особистої підтримки після звільнення. Водночас зазначається, що остаточне звільнення залежить від рішень США та їх союзників.
