Французький Президент Еммануель Макрон проводить зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським та іншими провідними союзниками України у контексті активізації зусиль щодо погодження гарантій безпеки для Києва на випадок припинення вогню з Росією.
У заході беруть участь глави держав та високопоставлені посадовці з понад 30 країн, об’єднані у так звану Коаліцію охочих. Серед учасників також присутні американські посередники у мирних переговорах — Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять тодішнього Президента Дональда Трампа.
Володимир Зеленський нещодавно зустрічався з Дональдом Трампом і повідомив, що план завершення війни з Росією вже на 90% погоджено. Проте цей проєкт угоди поки що не було офіційно представлено російській стороні, відповідь якої залишається доволі стриманою і нечіткою.
Нерозв’язаною залишається остання 10% частина домовленості, що стосується територіальних поступок, до яких Київ нібито має бути готовий. Москва наразі контролює приблизно 75% території Донецької області та майже 99% сусідньої Луганської області — разом ці регіони становлять промисловий Донбас.
Росія розгорнула повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року і, попри повільний поступ на фронті останнім часом, не готова йти на компроміси щодо своєї мети — встановлення повного контролю над Донбасом. Крім того, Москва систематично відкидає ідею тимчасового припинення вогню й посилила атаки, зосереджуючи зусилля на виведенні з ладу енергетичної інфраструктури України посеред суворої зими.
У відповідь українська сторона також заявляла про застосування безпілотників, останнім із об’єктів атаки став нафтобаза в Липецькій області на заході Росії.
Серед учасників переговорів у Парижі — прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та Генеральний секретар НАТО Марк Рутте. Очікується, що лідери погодять низку ключових аспектів, серед яких:
1. Формування багатонаціонального контингенту для підтримки стабільності України після укладення мирної угоди.
2. Визначення гарантій безпеки для України у разі відновлення військової агресії з боку Росії.
3. Забезпечення допомоги українським збройним силам та відновлення економіки.
Протягом кількох місяців у дипломатичних колах обговорюється так званий «страховий механізм» — прагнення європейських партнерів України отримати від Сполучених Штатів запевнення у їхній участі у відповіді на можливі порушення умов миру з боку Росії. Після переговорів Зеленського та Трампа в штаті Флорида минулого місяця, український лідер заявив про пропозицію Вашингтона щодо гарантій безпеки строком на 15 років, хоча конкретні терміни їх реалізації досі не визначені.
Університет переговорів у Парижі тінню нависає над наслідками військової операції США у Венесуелі, де елітні військові підрозділи вчинили рейд із метою затримати президента країни Ніколаса Мадуро та доставити його до Нью-Йорка для звинувачень у злочинах, пов’язаних із наркотиками та зброєю.
Після цієї операції Дональд Трамп заявив, що США «тимчасово керуватимуть» Венесуелою на невизначений період. Водночас він наголосив на відновленні політики домінування Сполучених Штатів у їхній сфері впливу на Західній півкулі.
Особливої уваги викликали подальші заяви Трампа про прагнення США анексувати Гренландію — напівавтономний регіон, що належить Данії, країні-члену НАТО. Повторні загрози Трампа змусили прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен заявити, що будь-які подібні дії Сполучених Штатів означають кінець трансатлантичного альянсу.
Європейські керівники демонструють обережність у критиці військової операції США у Венесуелі та її потенційних наслідків для світового порядку. Водночас багато ключових фігур, зокрема Кір Стармер та Еммануель Макрон, підтримали позицію Данії щодо суверенітету Гренландії.
Як господар зустрічі, Еммануель Макрон прагне, щоб це питання не відволікало увагу від основної теми переговорів — ситуації навколо України.
