Посол США при ООН звинуватив Руанду у веденні до війни в регіоні Великих Африканських озер, лише за тиждень після підписання мирної угоди у Вашингтоні, яка мала покласти край багаторічному конфлікту. Президент США Дональд Трамп назвав угоду між президентом Демократичної Республіки Конго Феліксом Чисекеді та президентом Руанди Полом Кагаме “історичною” та відзначив подію як “визначний день для Африки та всього світу”.
Незважаючи на це, повстанська група M23 заявила, що “повністю визволила” ключове місто Увіру в ході наступальної операції, яку США та європейські країни вважають підтримуваною Руандою. Раніше експерти ООН звинувачували Руанду у фактичному контролі над операціями повстанців. Руанська сторона ці обвинувачення заперечує, однак її присутність у Вашингтоні свідчить про непряму визнання впливу на M23.
Варто зазначити, що повстанці не були підписантами угоди, укладеної за участю Трампа, і водночас беруть участь у паралельному мирному процесі, очолюваному Катаром — союзником США. Останні сутички загрожують загостренням і без того надзвичайно складного конфлікту.
### Чому M23 зараз захопив Увіру?
Професор Джейсон Стернс, політичний науковець із Канади, який спеціалізується на цьому регіоні, повідомив BBC, що представники M23 вважають за необхідне посилити свої переговорні позиції. Тим часом руандський уряд виявляє недовіру до Чисекеді. За словами Стернса, наступ на Увіру в південній провінції Ківу суперечить усім поточним переговорним процесам та, очевидно, принижує уряд США, хоча стратегічна мета цього кроку залишається незрозумілою.
Офензива M23 у Південному Ківу розпочалась за кілька днів до візиту Кагаме і Чисекеді до Вашингтона для ратифікації угоди, укладеної ще в червні. Дослідник Брам Верелст із Бурунді, який працює в Інституті досліджень безпеки (ISS), вважає, що захоплення Увіри було спробою змусити Бурунді вивести свої війська з сходу Конго, які підтримували армію у боротьбі з повстанцями та Руандою.
Важливі факти щодо Увіри та геополітичної ситуації:
– Увіра розташована всього за 27 км від столиці Бурунді — Бужумбури, на північному краю озера Танганьїка.
– Місто є стратегічним пунктом з урахуванням наявності в регіоні понад 10 000 бурундських військовослужбовців.
– Для Бурунді Увіра слугує головним шляхом постачання військ і матеріалів до східного Конго, нині цей коридор перекритий.
– Попри те, що багато бурундських військ відступають, невідомо, чи всі підрозділи покинуть територію.
Аналітик Джейл Форд з Американського інституту підприємництва наголошує, що Увіра, населення якої близько 700 тисяч осіб, була останнім великим військовим опорним пунктом уряду ДР Конго у Південному Ківу. Ймовірно, M23 встановить у місті паралельну адміністрацію, використовуючи військові успіхи як переговорний козир.
Уряд Конго не визнає втрати міста, однак зазначає, що “серйозність ситуації посилюється через доказану загрозу регіональної ескалації”.
### Яке значення це має для Бурунді?
Бурунді роками було природним союзником ДР Конго у протистоянні з Руандою. Обидві країни взаємно звинувачують одна одну у підтримці повстанських груп, які прагнуть повалення їхніх урядів.
Особливості сусідських відносин:
– Обидві країни мають спільну мову й етнічну складову, з населеними пунктами, де Туцці та Гуту часто змагаються за владу.
– Обидві зазнали масштабних етнічних масових вбивств.
– У Руанді президентом є Туцці, тоді як у Бурунді більшість у владі становлять Гуту.
Бурунді занепокоєне, що зміцнення позицій M23 у Південному Ківу підтримає бурундську повстанську групу “Редж Табара”, яка базується у цьому регіоні та яка здебільшого складається із Туцці і в минулому здійснювала атаки на Бурунді.
Для заспокоєння побоювань сусіда, M23 висловила запевнення, що не має намірів розширюватись за межі національних кордонів. За словами групи, їхня боротьба направлена на:
– досягнення миру;
– захист населення;
– відновлення державності Демократичної Республіки Конго;
– стабілізацію регіону Великих Африканських озер.
Хоч Бурунді й закрило кордон із Конго, за словами Верелста, досі дозволяє перетин з території після проведення ретельних перевірок безпеки. Благодійні організації інформують про те, що приблизно 50 тисяч осіб втекли до Бурунді за останній тиждень.
Бурундські війська разом із конголезькою армією та союзними міліціями намагалися стримати наступ повстанців на Увіру, проте саме місто впало “майже без бою”. Падіння Увіри завдасть удару по слабкій економіці Бурунді, яка вже страждає від гострого дефіциту іноземної валюти та палива й була сильно залежною від східних провінцій Конго для постачання цих ресурсів.
### Як M23 вдалося захопити Увіру?
Основна кампанія M23 розпочалась на початку року зі взяття під контроль Гоми, столиці Північного Ківу на кордоні з Руандою. Тоді на підтримку армії Конго були залучені південноафриканські війська, проте їм довелося залишити місто після захоплення його M23 у січні.
Невдовзі повстанці взяли під контроль друге велике місто на сході Конго — Букаву, столицю Південного Ківу.
Наступ на Увіру став можливий після прориву оборонних ліній армії ДР Конго, союзних міліцій та бурундських військ.
За оцінками професора Стернса, чисельність M23 сягає понад 10 000 бійців, але остання операція, ймовірно, супроводжувалася масовим введенням підрозділів руандійської армії. Стернс пояснює успіх повстанців:
– Руанська армія вирізняється високою дисципліною, що є вирішальним фактором у конфлікті.
– Обидві сторони використовували дрони, проте руандійська сторона застосувала їх значно ефективніше.
### Що стається з мирним процесом?
Схоже, що він перебуває у критичній фазі. Американський посол при ООН звинуватив Руанду у провокації недавніх бойових дій.
Виступ Міка Уолтза на засіданні Ради Безпеки був чітким:
> “Натомість прогресу на шляху миру, якого ми очікували під керівництвом президента Трампа, Руанда веде регіон до більшої нестабільності й війни.”
Раніше США, Євросоюз та вісім європейських урядів закликали M23 і Руандійські сили оборони (RDF) негайно припинити “наступальні операції”, а також вимагали виведення руандійських військ із східних регіонів Конго.
За словами учасників експертного кола, час початку наступу на Увіру викликає здивування — воно розпочалося буквально під час підписання мирної угоди у Вашингтоні, коли руандійські війська зосереджувалися й вторглися у район Каманьола біля кордону з Руандою, а потім рушили в напрямку Увіри.
Міністерство закордонних справ Руанди не відповіло на звинувачення у присутності військ у Південному Ківу, однак заявило, що порушення режиму припинення вогню та бойові дії не можна пов’язувати із Руандою. Водночас Міністерство звинуватило армії Конго і Бурунді в бомбардуванні сіл неподалік кордону з Руандою, додавши, що Бурунді зосередило близько 20 000 військових у Південному Ківу на підтримку конголезької армії.
Руанда дійшла висновку, що Конго ніколи по-справжньому не був готовий до миру: хоча Чисекеді і брав участь у церемонії у Вашингтоні, угоду, за словами руандського уряду, підписали “під примусом”.
Уряд Конго у відповідь заявив, що президент Кагаме свідомо відмовився від Вашингтонської угоди, підриваючи зусилля Трампа щодо припинення конфлікту.
### Чи можлива відновлення угоди?
Професор Стернс вважає, що мирний процес, ініційований США, наразі потрапив у глухий кут. Успіх угоди залежить від розгортання армією Конго операції із роззброєння міліції FDLR — групи, що складається з учасників геноциду 1994 року у Руанді і яку Кагаме продовжує вважати загрозою.
Однак наразі проведення такої операції не прогнозується. Також запланована економічна співпраця між Конго та Руандою в секторах гідроенергетики, видобутку корисних копалин і розвитку інфраструктури, яку США розглядають як основу для залучення американських інвестицій у регіон, наразі виглядає малоймовірною.
Паралельний мирний процес у Досі, організований Катаром із метою домовленості між M23 та урядом Конго, також перебуває у стані призупинення.
За словами Стернса, після масштабного наступу M23 досить важко уявити, що Конго погодиться на повернення до переговорів.
### Які варіанти має Чисекеді?
Професор Стернс наголошує на серйозному тиску, тому що громадськість розчарована нездійсненністю обіцянок щодо завершення бойових дій на сході країни.
Чисекеді також може відчувати внутрішні напруження у стосунках з армією, зокрема після арешту генералів за звинуваченням у корупції та через нещодавні невдачі на фронті.
Президент сподівається, що США посилять тиск на Руанду, аби припинити її підтримку повстанців M23.
На сьогодні відповідь армії Конго є проблематичною, тож врегулювання залежить від дипломатичних зусиль миротворців і, насамперед, від політичної волі США, Катара та інших міжнародних донорів.
Залишається спостерігати, наскільки ці зовнішні актори зацікавлені у припиненні конфлікту і скільки політичного капіталу вони готові вкласти в цю мету.
