Бельгія звинуватила Європейський Союз у применшенні своїх занепокоєнь щодо плану використання заморожених російських активів, які зберігаються в Європі, для підтримки України. Міністр закордонних справ Бельгії Максім Прево закликає шукати альтернативу, зокрема, щоб ЄС позичав необхідні суми на ринках.
Пропозиція ЄС, яку активно підтримує німецький канцлер Фрідріх Мерц, передбачає перетворення 140 млрд євро (123 млрд фунтів стерлінгів) російських державних активів, що зберігаються у Бельгії, на «позику репарацій» для фінансової допомоги Києву у наступному році. Переважна більшість країн ЄС підтримує цей план, і деякі критикують Бельгію за те, що вона перешкоджає його реалізації. Водночас бельгійська сторона стверджує, що такий крок може загрожувати укладенню мирної угоди у короткостроковій перспективі та несе ризики правових позовів з боку Росії в майбутньому.
Росія вже засудила цю ініціативу, а один із провідних банкірів країни попередив ЄС про 50 років судових суперечок, якщо план буде реалізовано. Європейська Комісія готується запропонувати варіанти розв’язання цієї безвихідної ситуації, однак Максім Прево висловив незадоволення тим, що документ, який буде винесений у середу, «не належним чином враховує наші застереження».
—
Країни ЄС уже використовують прибутки, отримані від близько 210 млрд євро заморожених російських активів, для фінансування оборонних витрат України після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Однак безпосереднє залучення самих активів викликає значно більше суперечок.
Головним опонентом ініціативи стала саме Бельгія, оскільки більшість заморожених активів — близько 185 млрд євро — зберігаються в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів зі штаб-квартирою у Брюсселі. За офіційною позицією бельгійського уряду, країна несе найбільший ризик у разі можливих судових позовів Росії, якщо кредит ЄС Україні буде забезпечений цими активами.
Максім Прево наголошує на очевидних загрозах:
– Якщо Росія подасть позов, вона матиме великі шанси виграти справу.
– Бельгія не зможе відшкодувати ці 200 млрд євро, оскільки ця сума еквівалентна річному бюджету федерального уряду.
– Це може призвести до банкрутства країни.
—
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер уже звернувся до голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн з листом, у якому охарактеризував план як «фундаментально неправильний». Аналогічну позицію висловила Валері Урбен, керівниця Euroclear.
Де Вевер, який є фламандським націоналістом, наполягає на тому, що інші країни ЄС повинні надати Бельгії юридично зобов’язуючу гарантію про розподіл ризиків у разі провалу кредитної операції або скасування санкцій стосовно Росії. Проте це питання є складним, враховуючи, що Європейський центральний банк заявив, що не може виконувати роль кредитора останньої інстанції.
Бельгійський прем’єр пропонує альтернативний варіант фінансування:
– Надання Україні позику в розмірі 45 млрд євро на наступний рік,
– Використання існуючих бюджетних ресурсів, які належать 27 державам-членам ЄС.
—
Натомість канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід із ситуації. Він наголошує, що використання заморожених російських активів для підтримки України є «все більш нагальним» та закликає лідерів ЄС підтримати цю ідею.
За його словами:
– Україна потребує нашої допомоги.
– Російські атаки посилюються.
– Зима вже наступає.
– Єдність у пошуку спільного рішення має стати пріоритетом.
Голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас підтримує цю позицію, зауважуючи, що позику у вигляді репарацій посилить позиції Європи у відносинах із Москвою та стане стимулом для президента Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.
—
Професор фінансового права Університету KU Leuven Верле Колаерт поділилася з BBC думкою, що занепокоєння Бельгії є цілком виправданими.
За її словами:
– Euroclear має договірне зобов’язання повертати гроші Центральному банку Росії за першою вимогою.
– Зараз цього не відбувається через дію санкцій.
– Якщо санкції будуть скасовані, а Euroclear не матиме коштів, оскільки вони будуть позичені ЄС, Бельгії доведеться втрутитися.
– Величина потенційних зобов’язань надто велика.
– Тому Бельгія домагається юридично зобов’язуючих, безумовних гарантій від інших країн-членів про розподіл цих ризиків.
Колаерт додає, що можливість використання заморожених резервів для інших цілей може значно підірвати довіру до фінансової системи Європи. Вона також вважає, що найкращим варіантом було б залучення позики для Києва на фінансових ринках.
Таким чином, з огляду на два варіанти, вона підкреслює:
1. В обох випадках Європа повинна буде повернути кошти.
2. Перевага позичання з фондового депозитарію Euroclear полягає в тому, що це безвідсоткова позика, але вона не позбавлена ризиків.
—
Росія пообіцяла дати рішучу відповідь у випадку, якщо ЄС вирішить використати заморожені державні активи для кредитування України.
Андрій Костін, один із провідних банкірів Росії, голова правління та президент Внєшторгбанку (ВТБ), наголосив, що Москва розпочне піввікового позовного марафону у судах, якщо план буде затверджений.
За його словами:
– «Щодо заморожених грошей, то в кінцевому підсумку ми обійдемося й без них».
– «Єдина проблема полягає в тому, що ці кошти можуть бути використані не для миру, а для війни».
—
У жовтні минулого року лідери ЄС не змогли дійти згоди щодо цього плану.
Наприкінці листопада Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія готує юридичний документ, який пояснюватиме, як має функціонувати позику-реституція, і включатиме пропозиції для 27 держав-членів. Однак цей процес затримався через публічні суперечки.
Хоча Вашингтон і Москва, здається, визначають темп переговорів, держави-члени ЄС досі не можуть дійти згоди щодо потрібного фінансування для свого союзника, що перебуває під серйозним тиском.
