Жорсткі дискусії щодо викопного палива та фінансування фактично призупинили переговорний процес на кліматичному саміті COP30, який тривав цілодобово. Переговори мали завершитися до 18:00 за місцевим часом (21:00 GMT) у п’ятницю, проте багато делегатів уже залишають захід, і час для досягнення згоди стрімко спливає.
Господар заходу, Бразилія, сподівалася, що країни погодяться викласти чіткий план відмови від вугілля, нафти та газу — основних джерел викидів, що спричиняють глобальне потепління. Проте проект документа, оприлюднений у п’ятницю вранці, повністю ігнорує згадку про ці викопні енергоресурси. Такий підхід не залишив байдужими групу країн, зокрема Велику Британію, які це сприйняли як неприйнятний крок. Водночас деякі менш розвинені держави наполягають на посиленні фінансових зобов’язань для підтримки адаптації до змін клімату, заявляючи про історичне недофінансування з боку багатших країн.
Заключне засідання, або «пленарне» засідання, заплановане на 11:00 місцевого часу (14:00 GMT). Важливо зазначити, що для ухвалення будь-яких рішень на щорічних кліматичних переговорах необхідна згода всіх країн-учасниць. Це часто ускладнює процес, враховуючи суперечливі інтереси різних держав, які залежать від викопного палива, мають різний економічний потенціал або відчувають різну вразливість до наслідків кліматичних змін. Через це конференції зазвичай затягуються на добу чи більше. При цьому відповідно до правил ООН, дві третини учасників кліматичної конвенції повинні бути присутніми для прийняття рішень. Оскільки багато представників незабаром планують залишити саміт, час для досягнення консенсусу вкрай обмежений.
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва наполягав на тому, щоб переговори призвели до конкретних кроків щодо відмови від використання вугілля, нафти та газу. Напередодні саміту він заявив: «Світ потребує чіткої дорожньої карти для подолання залежності від викопних енергоресурсів». Його мета — продовжити угоду, досягнуту два роки тому на COP28 в Об’єднаних Арабських Еміратах, де країни домовилися про необхідність переходу від викопного палива в енергетичних системах. Ідею такої дорожньої карти підтримували десятки країн, зокрема Велика Британія, проте вона зустріла рішучий спротив з боку нафтовидобувних держав.
Ці країни аргументують свою позицію тим, що мають право розробляти свої поклади викопного палива так само, як це свого часу робили інші. Вони також часто акцентують увагу на необхідності зосередитися на зниженні викидів через технології, такі як уловлювання вуглецю, замість прямої відмови від викопних джерел енергії. Проте багато науковців критикують такий підхід за недостатню ефективність у боротьбі з основним джерелом проблеми — споживанням викопних палив.
Деякі країни, що розвиваються, не підтримали угоду про викопне паливо, аргументуючи це тим, що спочатку багатші держави повинні виконати свої фінансові зобов’язання щодо допомоги у адаптації до кліматичних змін. Розвинені країни історично неодноразово не виконували подібні обіцянки, що викликає обурення у бідніших країнах, які стверджують, що хоча вони самі причетні до мінімальної частини зростання температури глобально, страждають від найбільших наслідків.
Остаточна версія угоди, оприлюднена п’ятничного ранку, не містить жодної згадки ні про викопне паливо загалом, ні про будь-які зусилля щодо його обмеження, що було розцінено багатьма країнами як абсолютно неприйнятне. Того ж дня міністр енергетики Великої Британії з безпеки енергопостачання та кліматичної нейтральності Ед Мілібенд запевнив, що докладе всіх зусиль, аби план щодо поступового відмовлення від викопного палива залишився у порядку денному «тим чи іншим способом».
Проєкт документа водночас містив заклик до збільшення фінансування для держав, які потребують допомоги в адаптації до кліматичних змін, у три рази до 2030 року. Однак не було чітко визначено, чи має це фінансування надходити виключно від урядів багатих країн, чи також включати джерела приватного сектору.
Попри прагнення Бразилії провести більш амбітний план щодо викопного палива, сама країна зіткнулася з критикою через власні перспективи розвитку цієї галузі. Аналітичні матеріали, надані для BBC організацією Global Witness на основі даних авторитетної компанії Rystad Energy, свідчать, що видобуток нафти та газу у прибережних водах Бразилії має зростати до початку 2030-х років. Президент Лула неодноразово захищав розвиток викопного палива, підкреслюючи, що доходи від нафти можуть слугувати фінансовою базою для переходу країни на більш чисті джерела енергії. Він також відзначав свої успіхи у значному зниженні темпів вирубки Амазонських лісів.
Перед початком переговорів президент ініціював створення фонду для запобігання втраті тропічних лісів у всьому світі, проте залучення інших країн до цього проєкту виявилося складним завданням.
Таким чином, COP30 залишається ареною інтенсивних дискусій і взаємних поступок між державами, кожна з яких вимагає уваги до власних пріоритетів і викликів на тлі глобальної кліматичної кризи.
