Перший сигнал, який здригнув політичну сцену
У другій половині листопада українська політика отримала несподіваний поштовх. Група депутатів від фракції «Слуга народу» виступила із заявою, яку оприлюднив народний депутат Микита Потураєв. У документі вони закликали створити «коаліцію національної стійкості» та сформувати новий уряд, який працюватиме без партійних квот, кулуарних домовленостей та впливу закулісних груп.
Цей крок прозвучав гучно і різко. Він вибився з того плавного політичного ритму, до якого країна встигла звикнути за роки монобільшості. Депутати заявили: стара модель вичерпала себе, а країні потрібна перезбірка влади — не косметична, а сутнісна.
Усередині фракції це викликало шок і певне розгублення. Керівництво одразу дистанціювалося від заяви, підкресливши, що позиція Потураєва та його колег не є позицією всієї фракції. Проте факт залишається фактом: частина монобільшості публічно заговорила про нову коаліцію та новий уряд. Це політичний прецедент.
Контекст, у якому все спалахнуло
Причина появи заяви — не одна й не поверхнева. Депутати говорять про кризу довіри, яка накопичувалася роками.
По-перше, країна перебуває у стані війни, і кожен провал, кожен скандал, кожна помилка влади розглядаються під мікроскопом.
По-друге, корупційні історії в державному секторі знову й знову підштовхували до думки, що без глибинної перезавантаження управління країна не здатна рухатися вперед.
По-третє, депутатська дисципліна давно стала умовною, і монобільшість існує радше формально, ніж реально.
Цей фон створив момент, у якому достатньо було іскри — і вона з’явилася.
Зміст заяви – не просто політичний жест
Підтримка антикорупційних органів
У заяві наголошується, що всі без винятку органи державної влади мають забезпечити роботу антикорупційних інституцій без тиску, маніпуляцій і прикриття будь-яких фігур.
Йдеться не просто про підтримку розслідувань — а про вимогу трансформувати підхід до боротьби з корупцією на рівні політичної волі. Депутати впевнені: якщо цей пункт не виконати, усі інші зміни втрачають сенс.
Створення коаліції національної стійкості
Це найбільш резонансний пункт. Депутати закликають фракції у парламенті, які дотримуються проукраїнської позиції, сісти за стіл переговорів і створити нову коаліцію.
Йдеться не про механічне об’єднання, а про коаліцію, яка матиме спільні принципи — прозорість, відповідальність, довіру і фахівців замість політичних квот.
Також підкреслюється, що вузькопартійні інтереси мають поступитися державним.
Формування уряду без квот і кулуарних угод
Третій пункт — формування уряду національної стійкості.
Депутати пропонують відійти від традиційного принципу «твої міністри — мої міністри» і перейти до призначення людей, які:
- мають професійну підготовку;
- мають підтверджений досвід управління;
- не пов’язані з олігархічним впливом;
- користуються суспільною довірою.
Основними напрямами, де потрібні сильні управлінці, вони називають оборону, енергетичну безпеку, економіку та антикорупційну політику.
Відновлення довіри та конституційного балансу
Депутати наполягають, що потрібно повернутись до чіткого балансу гілок влади.
Президент, парламент і Кабмін мають діяти в межах визначених Конституцією повноважень.
Особливо наголошується на прозорій діяльності Офісу Президента.
Це важливо, бо останні роки часто обговорювалися питання неформального впливу на рішення уряду або парламенту.
Наскільки все серйозно – оцінка політичної ваги ініціативи
Реальний рух чи політичне зондування?
Поява групи депутатів, які йдуть проти основного курсу своєї фракції, — подія нетипова. Вона завжди є сигналом того, що у партії не все стабільно.
Є два можливих мотиви:
- Справжнє прагнення змінити систему, бо внутрішні процеси зайшли в глухий кут.
- Політичне тестування настроїв, щоб перевірити, як суспільство відреагує на потенційне переформатування влади.
Поки що ініціативу підтримали близько десяти депутатів, але навіть ця кількість має значення: у монобільшості давно вже не 240 голосів і кожен рух викликає хвилю.
Фракція розколюється?
Поведінка керівництва фракції — промовиста.
Воно поспішило дистанціюватися від заяви, що говорить про реальну внутрішню напругу.
Якщо такі заяви лунатимуть частіше, «Слуга народу» може остаточно втратити монолітність.
Суспільний резонанс
Тема викликала активну реакцію в соцмережах і серед політичних коментаторів.
Одні підтримують ідею коаліції без квот, інші вважають її утопічною.
Проте головне — суспільство показує запит не на технічні перестановки, а на системне очищення влади.
Можливі сценарії розвитку подій
Сценарій А: Все залишиться декларацією
Якщо заява не матиме продовження у вигляді переговорів і реальних кроків, її сприймуть як внутрішній політичний жест.
Тоді вона швидко зійде з порядку денного.
Цей варіант можливий, якщо керівництво фракції натисне на депутатів або якщо не знайдеться достатньої кількості прихильників.
Сценарій Б: Часткове переформатування
Може початися процес перемовин, до якого приєднаються окремі фракції або групи.
Результатом може стати:
- перерозподіл посад у Кабміні;
- оновлення деяких міністерств;
- створення обмеженої коаліції без повного перезапуску влади.
Це більш реалістичний сценарій.
Сценарій В: Повний політичний перезапуск
Цей сценарій найрадикальніший, але найбільш обговорюваний.
Він передбачає:
- створення широкої коаліції;
- формування нового уряду;
- появу нової політичної архітектури.
Такий варіант можливий лише тоді, якщо суспільство та міжнародні партнери підтримають реформу, а ключові політичні гравці будуть готові домовлятися.
Наслідки для влади, суспільства та міжнародних партнерів
Для фракції «Слуга народу»
Ризик розколу — реальний і відчутний.
Якщо група Потураєва набере ваги, це стане першим офіційним тріщиною в конструкції монобільшості.
Для уряду
Структурні зміни можуть бути масштабними.
Можлива поява нових міністрів і ревізія підходів до управління ключовими сферами.
Для Кабміну це шанс оновитися або виклик втратити контроль.
Для парламенту
Баланс сил у Верховній Раді може змінитися кардинально.
Монобільшість перестає бути «одновладною силою», і починається більш класична парламентарна модель.
Для громадян
Люди очікують реальних рішень, а не політичних ігор.
Якщо ініціатива не переросте в конкретні зміни, це лише підсилить розчарування та недовіру.
Для міжнародних партнерів
Для союзників важливо бачити стабільність і прозорість.
Якщо нова коаліція підсилить боротьбу з корупцією та ефективність уряду — це буде позитивним сигналом.
Чому це відбувається саме зараз
Війна і вибір між виживанням та оновленням
Україна у стані війни. Становлення ефективної влади — не розкіш, а необхідність.
Збої в управлінні можуть коштувати країні надто дорого.
Втрата реальної монобільшості
Партія давно не має тієї кількості голосів, яка дозволяла би ухвалювати рішення без пошуку підтримки інших фракцій.
Зростання запиту на чесність
Соціологія показує: довіра до влади падає.
Суспільство хоче прозорості, чітких правил та відповідальності.
Конфлікти всередині парламентських груп
Деякі групи давно незадоволені темпами рефо, що буде вирішальним
Погляд у майбутнє, що буде вирішальним
Позиція фракцій
Якщо хоча б дві інші фракції погодяться на переговори, процес стане незворотним.
Реакція керівництва держави
Якщо президент та Офіс президента підтримають хоча б частину вимог — реформа отримає шанс.
Громадський тиск
Суспільство, медіа і громадські організації відіграватимуть роль каталізатора.
Коли довіра впала — влада не може ігнорувати вимоги про оновлення.
Заява Потураєва та групи депутатів стала першим серйозним політичним землетрусом за останні місяці.
Це не просто спроба «звернути увагу» — це виклик існуючій системі.
Якщо ініціатива знайде підтримку, країна може отримати новий політичний курс, нову якість управління і шанс на реальне перезавантаження.
Якщо ж ні — це стане російським тріумфом, бо розчарування, яке накопичується, поглибиться ще більше.
Україна стоїть на роздоріжжі, де кожне рішення має вагу.
І саме тому ця історія — не чергова політична новина, а момент, який може визначити майбутнє.
