Андрій Миськів
Генеральний директор Другого медичного об’єднання Львова
У Львові сьогодні активно тривають дискусії навколо майбутнього приєднання поліклінік до двох медичних об’єднань. Це питання можна розглядати двома аспектами:
- якість, доступність та необхідність медичних послуг;
- сучасна політика держави стосовно фінансування медичної допомоги.
Особливе значення має один із звітів Світового Банку, який аналізує структуру надання медичної допомоги. Згідно з ним, первинна медична допомога – це робота педіатрів, сімейних лікарів та терапевтів, які орієнтовані на профілактику хвороб та регулярне спостереження за пацієнтами з хронічними захворюваннями. Саме ця ланка має охоплювати близько 80% усіх медичних послуг для громадян України. Тим часом пацієнти з більш серйозними станами повинні отримувати лікування в стаціонарних умовах.
Спеціалізована медична допомога поділяється на дві основні форми:
- амбулаторну – зокрема робота поліклінік і консультації вузькопрофільних спеціалістів;
- стаціонарну – лікування у лікарняних закладах.
На рівні первинної допомоги основною залишається профілактика та моніторинг стану пацієнтів. Консультації вузьких спеціалістів на амбулаторному етапі спрямовані на вирішення тих медичних випадків, які виходять за межі компетенції сімейного лікаря.
Варто зазначити, що у звіті Світового Банку амбулаторна допомога, надана вузькопрофільними спеціалістами, випадає з основного поля уваги. Проте як у світовій, так і в українській медичній практиці існує визнання того, що спеціалізована медична допомога – як амбулаторна, так і стаціонарна – має надаватися комплексно, без розпорошення на різні структури.
Основні цілі системи охорони здоров’я у Львові полягають у збереженні спеціалізованої амбулаторної медичної допомоги для населення за такими напрямками:
- підвищення доступності послуг;
- покращення якості надання консультацій;
- розширення спектру пропонованих медичних процедур.
Світовий Банк є прихильником моделі, де амбулаторні та стаціонарні спеціалізовані послуги надаються одним і тим самим медичним закладом. Такий підхід, за висновками банківських аналітиків, забезпечує безперервність медичної допомоги та мінімізує фінансові втрати, зумовлені зменшенням кількості госпіталізацій.
Сучасна державна політика спрямована на те, аби всі послуги надавалися на рівні первинної медичної допомоги. Так, сімейні лікарі здобувають додаткову спеціалізацію у вузьких галузях медицини, наприклад, ендокринології, пульмонології чи гастроентерології. Неоціненним є й те, що держава готова стимулювати сімейних лікарів за надання вузькопрофільних консультацій, а також максимально інтегрувати роботу поліклінік зі стаціонарними закладами.
Приєднання поліклінік до медичних об’єднань обіцяє зберегти низку безоплатних медичних послуг, на які розраховують пацієнти, зокрема тих, хто звик до електронного скерування. Це забезпечить такі переваги:
- єдині маршрути пацієнтів по медичній мережі;
- створення уніфікованої кол-центру;
- можливість гнучкого розподілу і ротації спеціалістів залежно від потреб.
Це має покращити доступність медичних консультацій для населення, а також забезпечить лікарям можливості для обміну професійним досвідом і участі в чергуванні та операційній діяльності. У Другому медичному об’єднанні Львова лікарі хірургічних спеціальностей працюють як у амбулаторних умовах, так і у стаціонарах.
Консолідація медичних закладів, зокрема шляхом злиття лікарень, є одним з ефективних способів вирішення багатьох проблем у системі охорони здоров’я. Приєднання 5-ї міської поліклініки, у складі якої функціонує травматологічний пункт, до Другого медичного об’єднання Львова дозволить розвинути травматологічну допомогу через:
- оптимізацію надання допомоги у травмпункті;
- організацію оперативного планового лікування в умовах стаціонару;
- повернення пацієнта у амбулаторну службу для подальшого спостереження.
Серед інших переваг такої інтеграції – підвищення кваліфікації медичних фахівців, обмін практичними знаннями, а також можливість роботи лікарів в різних середовищах: амбулаторії та стаціонарі. Ілюстрацією успішної інтеграції є досвід Другого медичного об’єднання, де пульмонологічне стаціонарне відділення ефективно взаємодіє з амбулаторним кабінетом «Пульміс» і Центром терапії з гастроентерології, що значно розширює рівень доступності послуг.
Держава послідовно рухається в напрямку, де стаціонарна та амбулаторна спеціалізована допомога діють у тісній єдності. Проте одним із ключових запитань, що виникають у процесі реформування, є доля первинної медичної допомоги.
На сьогодні первинна медична допомога є ефективно інтегрованою у великі медичні об’єднання, що є унікальним досвідом у контексті України. Спостерігається також явище гіпердіагностики, коли пацієнти самостійно визначають необхідність аналізів чи консультацій у вузькопрофільних спеціалістів.
Стан первинної допомоги у Львові характеризується таким:
- створення територіальних медичних об’єднань, що є інноваційним підходом;
- приблизно третина мешканців Львова обслуговується у Другому медичному об’єднанні;
- відсутність ризиків щодо функціонування первинної допомоги протягом 4 років діяльності об’єднання;
- орієнтовний рівень перескерувань пацієнтів до вузькопрофільних фахівців становить близько 13% від загальної кількості звернень;
- сімейні лікарі надають весь спектр допомоги на рівні первинної медичної допомоги;
- відсутність зловживань, пов’язаних із примусовим скеруванням пацієнтів;
- потужний моніторинг з боку Національної служби здоров’я України (НСЗУ), що забезпечує прозорість і контроль медичних процесів.
Отже, приєднання поліклінік до медичних об’єднань гарантує збереження безоплатних послуг, які є необхідними для пацієнтів, а також забезпечує стабільне функціонування первинної медичної допомоги у звичному для мешканців режимі.
Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
