У селі Піща на Волині зберігся дерев’яний храм, якому 225 років; про те, що його дзвони під час Першої світової війни ховали на дні озера, розповідають на фейсбук-сторінці Володимир-Волинської єпархії Православної Церкви України.
Історія й розміщення храму
Храм Казанської ікони Пресвятої Богородиці зведено у 1801 році в стилі волинської школи народної архітектури. Це дерев’яний п’ятизрубний храм хрестоподібної форми, що за архітектурними рисами відрізняється від традицій Правобережної України і ближчий до храмів Слобожанщини.
Церква розташована на березі Піщанського озера неподалік українсько‑білоруського кордону і зберігає в інтер’єрі ознаки XVIII–XIX століть.
Ремонт і перебудови
У 1878 році в храмі провели капітальний ремонт: влаштували новий фундамент і прибудували дзвіницю. Першочергово будівля мала три зруби, а до 1912 року її розширили ще двома.
В інтер’єрі збереглися елементи оздоблення кінця XVIII — початку XIX століття, що підтверджує давність споруди.
Дзвони під водою під час війни
Під час Першої світової війни дзвони зняли й занурили в Піщанське озеро, щоб вони не потрапили до ворога. Після завершення війни місцеві жителі знайшли дзвони і повернули їх на дзвіницю.
Попри радянську владу, храм не припиняв діяти; нині він діючий, належить до Володимир-Волинської єпархії Православної церкви України і має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.