З 1 листопада нижній зал Львівського обласного театру ляльок може припинити роботу як концертний майданчик через скаргу мешканки одного з помешкань у будівлі, за даними Львівського обласного театру ляльок.
Нижній зал і його роль
Нижній зал відкрили в грудні 2021 року як простір камерної культури та концертний майданчик для незалежних і часто некомерційних проєктів. До повномасштабного вторгнення там провели небагато подій, роботу відновили у квітні 2022 року.
У залі організовували концерти, лекції про український андерграунд 90-х, музично-поетичні вечори та танцювальні заняття. Частина заходів була благодійною: простір долучався до зборів для потреб ЗСУ.
Причини скарги та позиція організаторів
За словами директорки простору та артменеджерки Марічки Чічкової, скарга на гучність надійшла від мешканки, яка купила квартиру під час пандемії. Організатори стверджують, що звук іде вентиляційною шахтою від підвального залу на верхні поверхи, тож звукоізоляція тут може не допомогти.
“У будинку під час пандемії купила квартиру жінка, якій з самого початку не подобалися концерти. Вона каже, що відчуває вібрацію в себе на п’ятому поверсі. Я робила звуковий аудит. Мені сказали, що з великою імовірністю це помешкання неправомірно врізане у вентиляційну шахту, яка йде від нижнього залу. Тож по цій трубі дуже добре йде звук. Навіть якщо зробити звукоізоляцію, це не допоможе. Але людина не намагається розв’язати проблему. Вона вважає, що якщо їй заважає музика, то ми цю музику маємо припинити. Аргументи про те, що ми збираємо на військо, що у цьому приміщенні багато років проводили концерти, не працюють” — Марічка Чічкова.
Чічкова також розповіла, що сусідка неодноразово викликала поліцію, але правоохоронці не знаходили порушень. Організатори кажуть про погрози та напади на команду і відвідувачів, а також про намагання мешканки залучити депутата Львівської міської ради.
Реакція посадовців та керівництва театру
Депутат Львівської міської ради Євген Кузик закликав до переговорів усіх сторін і сказав, що потрібно шукати компроміс.
“Ми хочемо, аби відбулася багатостороння зустріч між мешканцями, театром, представниками Львівської міської ради та організаторами. Щоб все було відкрито, прозоро, щоб всі були задоволені. Не можна приймати чиюсь одну сторону, але не можна й заблокувати проведення заходів в цьому залі” — Євген Кузик.
Керівниця театру Уляна Мороз назвала проблему наслідком співіснування культурної інституції й житлових приміщень у будівлі і закликала до діалогу, відстоюючи право закладу на роботу.
“Культура не має бути тихою і зручною. Від мешканки є тільки вимоги до нас. Проте вона не дозволяє зайти до неї в квартиру, щоб зрозуміти, як цей звук потрапляє з підвалу на п’ятий поверх. Звісно, кожен із нас має право бути іншим. Ми роками терпляче слухаємо про все, що її не влаштовує в театрі. Адже претензії є не лише до нижнього залу. На жаль, ці претензії забирають дуже багато ресурсу. Але я не можу закрити театр, бо вона купила хату під час локдауну. Вона вважає, що норма – це локдаун. Вибачте, так не буде” — Уляна Мороз.
Заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич запропонувала організувати зустріч мешканців, адміністрації театру та організаторів, щоб знайти рішення, яке збалансує розвиток проєктів і повагу до спокою мешканців.
“Я добре знаю про всі благородні справи, які робили організатори концертів у нижньому залі – і підтримку ЗСУ, і волонтерство, і облаштування самого простору. Тому запропонувала зустрітися з мешканцями будинку, організаторами концертів, адміністрацією театру та іншими зацікавленими сторонами, щоб знайти спільне рішення. Щоб і можливість розвитку культурних проєктів зберегти, і поважати спокій мешканців. Найкраще рішення ‒ це спілкування та діалог” — Ірина Кулинич.
Директорка Інституту стратегії культури і депутатка ЛМР Юлія Хомчин також закликала врахувати скарги мешканців, але не перекреслювати роботу і зміст життя культурних просторів, які стоять за роками роботи спільнот.
“Скарги мешканців ігнорувати не варто, але виселяти й перекреслювати роботу та зміст життя інших – дуже не ок. За такими просторами стоять люди, спільноти й роки роботи. Я не можу пройти повз цю ситуацію, бо це місце – частина й мого життя. Мені важливо, щоб у Львові вистачало уваги і до людей, які творять культуру, і до людей, які живуть поруч” — Юлія Хомчин.
Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.