Скандал, пов’язаний із суддівством у фігурному катанні, став найгучнішим за останні роки, проте він аж ніяк не є поодиноким випадком.
Після олімпійського фіналу канадські спортсмени Пайпер Гіллс і Пол Пуар’є були надзвичайно раді. Досвідчена пара, імовірно, в останніх для себе Олімпійських іграх, зуміла відігратися в жорсткій конкуренції та завоювати бронзові нагороди.
Утім ситуація була значно іншою два місяці тому під час Фіналу Гран-прі Міжнародного союзу ковзанярів (ISU) у Нагої. Тоді Гіллс і Пуар’є після ритмічного танцю посідали третє місце, проте за підсумками виступів вони опустилися на четверту позицію, випереджені британським дуетом Ліла Фір і Льюїсом Гібсоном всього на 0,06 бала.
Пайпер Гіллс на той момент прокоментувала:
– «Це, безумовно, засмучує. Ми не можемо брехати – ми люди. Ми виконали дві вдалих програми, відчували себе емоційно та фізично готовими, сильними у ці моменти, а натомість залишились з сумнівами, чи достатньо ми зробили».
Вона також опублікувала в соціальних мережах графічний пост із цитатою:
– «Спорт має свої непорушні істини, які можуть бути спотворені та використані людьми з певними намірами».
При цьому вона відмітила офіційну сторінку ISU.
Після того, як у Мілані вони здобули бронзу, Пайпер поділилася з BBC Sport:
– «Наш головний фокус був створити власний момент і залишити суддівство суддівством».
Цікаво, що всі три пари-призери у Мілані останніми місяцями публічно висловлювали критику щодо роботи ISU та суддів.
Наприклад, у листопаді Габріель Сізерон заявив, що залишився незадоволеним оцінюванням ритмічного танцю на Гран-прі в Фінляндії:
– «Я бачу дивні ігри, які руйнують танець на льоду. За всю свою кар’єру кількість подібних суддівських ситуацій я бачив вперше».
Як це буває у будь-якому виді спорту, де результати виступів визначаються суддівською комісією, а не конкретними об’єктивними факторами, наприклад, кількістю забитих голів або тим, хто перетнув фінішну лінію першим, завжди існуватимуть різночитання.
Проблеми розпочинаються тоді, коли такі розбіжності виникають серед фахівців – спортсменів, які здобули найвищі титули у цій дисципліні.
Під час змагань у Мілані британська пара Фір і Гібсон встановила найкращий у сезоні бал за ритмічний танець у командних змаганнях, виконаному під тематику Spice Girls, й, здавалося, поліпшила свій виступ в індивідуальних змаганнях.
– «Їхнє виконання було кращим, ніж у командних змаганнях», – зазначив після виступу олімпійський чемпіон 1980 року та експерт BBC Робін Кузінс.
Втім, у подальшому пара отримала менші оцінки, ніж у командних змаганнях, що призвело до четвертого місця після ритмічного танцю, а через помилку Ліли Фір у довільному танці вони в підсумку опинилися на сьомій позиції.
Критичні питання виникали й у командних змаганнях, і в чоловічій першості. Зокрема, Ілія Малинін, відомий своєю видовищністю, але схильний до помилок, систематично отримує вищі бали, ніж його організований, але іноді менш яскравий японський конкурент Юма Кагияма. Це насамперед пов’язано з високими технічними оцінками, які Малинін отримує за складність виконуваних елементів – із точки зору техніки його звичайно забезпечують перемогу навіть за умови неточностей, хоч, як показали нещодавні Олімпійські ігри, і це має свої межі.
