Переїра уклав новий трирічний контракт всього 45 днів тому після того, як минулого сезону він забезпечив «Вулвергемптону» збереження прописки у Прем’єр-лізі.
Він став наступником Гарі О’Ніла у грудні минулого року — О’Ніл перед тим керував клубом на початку сезону, який розпочався без перемог у десяти матчах поспіль. Переїра ж очолив команду і провів з нею вражаючу серію з шести перемог між березнем та квітнем, що стало найкращим успіхом клубу в елітному дивізіоні з 1970 року.
Спочатку цей тандем здавався ідеальним: Переїра навіть був номінований на звання найкращого тренера сезону у Прем’єр-лізі. Однак влітку почали з’являтися перші тріщини, які з часом загострилися настільки, що зараз тренер шкодує, що не покинув «Моліну», починаючи сезон.
Колишній наставник «Порту», дворазовий чемпіон Португалії, прагнув продовжити успішну боротьбу минулого сезону, коли його команда фінішувала на 16-му місці, випередивши зону вильоту на 17 очок.
Основні моменти трансферної діяльності, що викликали у Переїри невдоволення, можна охарактеризувати наступним чином:
1. Планування трансферів, яке не відповідало його очікуванням.
2. Придбання п’яти досвідчених футболістів із загальними витратами близько £100 млн, натомість жоден із них не мав досвіду виступів у Прем’єр-лізі.
3. Розчарування з приводу того, що його пріоритетні цілі трансферів не були досягнуті.
Водночас Переїра все ж дав дозвіл на прихід новачків, серед яких були такі гравці, як нападник Толу Арокодаре, а також він приймав активну участь у підписанні вінгера Джона Аріаса — всі ці гравці були його вибором.
Втрата досвіду вищого рівня у літнє трансферне вікно сильно відчутна: капітан Нельсон Семедо залишив клуб за принципом вільного агента, а Матеуш Кунья і Райан Айт-Нуорі перейшли відповідно в «Манчестер Юнайтед» та «Манчестер Сіті». Загалом, «Вулвергемптон» залучив приблизно £120 млн, враховуючи інші продажі.
Особливе значення мав трансфер Куньї, який обійшовся «Юнайтед» у £62,5 млн — це рекордний показник у історії «вовків». Однак команда донині не змогла знайти гідні заміни для його 15 голів та універсальності на полі.
Минулого сезону клуб забив 63 м’ячі, проте гравці, які оформили 32 з них, вже залишили команду.
Клуб планує змінити стратегічний курс і більше уваги надати вихованцям, щоб покращити квоту домашніх футболістів, усвідомлюючи, що наразі починається новий цикл, який супроводжується певними ризиками.
Довгострокова перспектива в «Моліну» полягає в переконанні, що «Вулвергемптон» може добитися успіху. Навіть у разі вильоту із Прем’єр-ліги це питання можна врегулювати, адже власники клубу — Fosun — не планують продавати команду, натомість відкриті до залучення міноритарних інвестицій у Fosun Sports Group.
Однак фокус на довгостроковому плануванні, ймовірно, відволік увагу від поточних проблем, внаслідок чого «вовки» знову опинилися у боротьбі за виживання, яка нині виглядає більш кризовою, ніж раніше.
Психологічний стан футболістів постраждав через кілька пропущених голів у кінцівках матчів, що позбавляло їх можливості святкувати перемоги над «Тоттенгемом» і «Брайтоном».
Особливо болючою стала поразка минулого тижня з рахунком 2:3 від «Бернлі», де фанати вперше відкрито висловили невдоволення Переїрою. У цьому матчі «вовки» поступилися команді, яка, здавалося, грала на нічию в останні 15 хвилин.
Серія невдач підірвала довіру до колективу, а перемога «Кларетс» на «Моліну» означала, що Переїра за цей сезон програв усім клубам, які підвищилися в класі.
Однією з причин звільнення тренера вважають нездатність гравців адекватно реагувати на виклики під його керівництвом, що, поряд з очевидно слабкими результатами, і стало ключовим фактором.
Як приклад, в останньому матчі проти «Фулгема» у Крейвен Коттедж можна було спостерігати такі моменти, що демонстрували стан спортсменів:
– Жоао Гоміш безтурботно вів м’яч у власну половину поля наприкінці гри.
– Кі-Джана Хоевер викидав м’яч уздовж поля в аут для скидання темпу.
Ці епізоди свідчать про психологічний стан гравців і рівень їхньої мотивації в цей критичний період.
