Юрій Липа був багатогранною особистістю — письменником, лікарем, громадським діячем, публіцистом і одним із провідних ідеологів українського націоналізму. У скрутні часи, коли український народ втратив надію, саме він надихав людей, пропонуючи віру в велич нації та закликаючи усвідомити власну унікальність. На жаль, у 44 роки його життя трагічно обірвалося через жорстокість НКВС, однак за цей час Юрій Липа встиг зробити значний внесок у культурний та науковий розвиток України.
Редакція Omega розповідає про цікаві факти із життя цієї визначної постаті, яка похована на Львівщині.
Юрій Липа народився у 1900 році, проте існують різні версії щодо його походження:
-
за однією з них, він був сином видатного українського письменника та громадського діяча Івана Липи і народився в Одесі;
-
згідно з іншою, хлопчик з’явився на світ на Полтавщині у родині священника Андрія Геращенка та Єлизавети Геращенко, і при народженні його назвали Григорієм;
-
припускають, що між Єлизаветою та Іваном Липою був роман, тому Юрій (справжнє ім’я Григорій Геращенко) міг бути біологічним сином Івана, однак це не підтверджено достеменно.
Іван Липа офіційно всиновив Григорія в дитинстві та змінив йому ім’я на Юрій.
Іван Липа входив до «Братства Тарасівців» і був серед тих, хто на могилі Тараса Шевченка давав клятву втілювати національну ідею та поширювати безсмертні ідеї Кобзаря.
Юрій Липа здобув початкову освіту в Одесі, де також навчався в Новоросійському університеті. Відомо, що вже у 17 років він робив свої перші літературні кроки — писав брошури та різноманітні твори. У період боротьби за незалежність Юрій приєднався до Гайдамацької дивізії і брав участь у зіткненнях із більшовицькими силами на вулицях Одеси. Він був членом патріотичної одеської організації «Січ», а згодом – куреня Морської піхоти Української народної республіки.
«Це було в 1919 році. Люди гинули і недалеко від фронту, і в самому Кам’янці від нестачі найнеобхіднішого… Мій батько, тоді лікар Військового міністерства, приходив сумним і мовчазним. Часто доводилося лише безпорадно спостерігати, як найкращі люди вмирали від епідемій і хвороб… Після кам’янецького періоду минуло багато часу, але пам’ять не могла викреслити ці важкі хвилини, коли лікарі не мали змоги допомогти хворим. Саме після того я почав вивчати медицину», — згадував Юрій Липа.
Іван Липа радив сину: «Я знав, що ти обереш медицину. Це правильно. Медицина дасть тобі не лише професію, а й цілісне світосприйняття».
Із 1922 року Юрій Липа навчався на медичному факультеті Познанського університету, не полишаючи активної громадсько-політичної діяльності. Його часто називають «лікарем українських душ». Разом із близьким другом Євгеном Маланюком він творив у складі літературної групи «Танк», брав участь в організаціях «Авангард», «Ми», «Сонцесвіт» та «Варяг».
Юрій Липа надихав українців у часи розпачу, проголошуючи їх меганацією, якій слід усвідомити власну велич і глибше пізнати самих себе. Він писав про непереможність української культури та необхідність позбутися колоніальних комплексів. Його заклики звучали так:
- «Вперед, Україно! Важкі твої кроки! Пожари, димлять з-під них хати: ні Росії, ні Європі не зрозуміти синів твоїх…»,
- підкреслюючи значення «відвічної осі батьківщини», що тягне до Півдня.
Ідейно-філософські погляди Юрія Липи знайшли відображення у його працях:
- «Призначення України» (1938)
- «Чорноморська доктрина» (1940)
- «Розподіл Росії» (1941)
У цих роботах він виступає як один із теоретиків сучасної української геополітики. Загалом у його доробку понад 200 творів різних жанрів, включно з медичними публікаціями.
Юрій Липа вважається одним із провідних ідеологів українського націоналізму та одним із найвидатніших українських мислителів першої половини ХХ століття. Він тривалий час проживав у еміграції, володів багатьма мовами, серед яких — молдавська, татарська, польська, англійська, турецька, німецька тощо.
У 1940 році разом із Левом Биховським, Михайлом Садовським і Іваном Шовгенівим Юрій Липа заснував у Варшаві Український Чорноморський інститут. Мета цієї установи — після відновлення української незалежності розташувати її в Одесі, зробивши центром наукових досліджень. Липа регулярно приїжджав до Одеси та організовував видання наукових збірок. Однак початок Другої світової війни завадив реалізувати цей проєкт.
У 1943 році Юрій Липа поселився поблизу Яворова на Львівщині, де активно долучився до українського руху опору. Як лікар він надавав медичну допомогу повстанцям, організовував курси першої невідкладної допомоги.
- 19 серпня 1944 року підрозділ НКВС заарештував Юрія Липу в селі Іваники Яворівського району,
- наступного дня його жорстоко замордували.
Похований Юрій Липа у селі Бунів Яворівського району. Його пам’ять вшановують у багатьох містах України. У Одесі існують вулиці Івана та Юрія Липів, у Львові — вулиця Юрія Липи, а також у Києві та Сумах вшановують його ім’я. У Винниках біля Львова обласний госпіталь ветеранів воєн і репресованих названо на його честь.
Для підготовки матеріалу використано інформацію з Вікіпедії, YouTube-проєкту Ірини Фаріон «Велич особистості», а також матеріали «Українського тижня», «Українського інтересу» і видання «Україна молода».
