Уельс? Блискуча команда, яка програла, поступившись у цей день, але має значний потенціал для подальшого розвитку — і трохи претензій до суддівства також. Якщо спроба Тьорнера стала вирішальною у матчі, то був і ще один момент на 64-й хвилині, який міг би зайняти це ключове місце.
– Уельс на той момент лідирував із рахунком 23-19.
– Команда увійшла у зону 22 метрів Шотландії та отримала штрафний.
– Могли б виконати кік навскіс, якби рішення залишилося в силі, але воно було скасоване.
– Судді звернулися до відеоповтору, і було прийнято рішення проти Томоса Вільямса за «крок-рол» на Рорі Дарджі, хоча це правило і не виглядало застосовним до цієї ситуації.
Штрафний був скасований, а можливість збільшити рахунок наприкінці матчу втрачена. Тоді Тьорнер пройшов пробіг і заніс спробу, яка фактично поставила крапку в грі. Після гострого моменти Шотландія зуміла утриматися на межі падіння та готується до наступних поєдинків із Францією вдома та з Ірландією на виїзді.
Перед командою стоїть складне завершення турніру, але важливо, що вони залишаються в боротьбі та з можливістю досягти конкретних результатів. Незалежно від результату зустрічі з Францією, Шотландія боротиметься за Тричійну Корону в Дубліні, яку не вигравала з 1990 року.
Що саме робить цей матч таким напруженим і емоційним? Чому синя форма Шотландії надихає валлійців на віру у власні сили?
Від самого початку уельсійці виглядали вражаюче. Шотландія наполягала на своїй грі, але часто хибилася. Вони намагалися розширити атакувальні дії, але постійно натикалися на жорсткий спротив. Навіть коли Джо Гокінс отримав вилучення вже на 5-й хвилині, Уельс лише посилився. Карр забив спробу, хоча команда грала у меншості. Ранкові проблеми у старті у багатьох тестових матчах Уельсу забулися.
– Шотландія втрачала нагоди, забила одну спробу, але одразу пропустила відповідь.
– Відсутність спокою і контролю була очевидною.
– Уельс не дозволив супернику розгулятися.
– Сама Костелоу оформив рахунок 17-5 після півгодини гри.
Сигнали тривоги миготіли всюди. Тренер Таунсенд швидко реагував — уже на 35-й хвилині він замінив Нейтана Макбета, свого лузхеда, і Макса Вільямсона, одного з лінійних.
Однак ситуація не змінилася одразу. Легковажність Шотландії тривала, а валлійці продовжували збільшувати перевагу — 20-5.
У цей момент настає відчуття фаталізму. Багато хто поготів сумував через чергову невдачу, передбачав кардинальні зміни у тренерському штабі, які нібито були неминучими.
Особливо вражаючим був момент, коли Г’ю Джонс, один із найнебезпечніших нападників за всю історію шотландської збірної, упустив м’яч поруч із лінією спроби. Коли подібні помилки допускають провідні гравці, настрої серед уболівальників починають погіршуватися, і зростає песимістичний настрій.
