У Червоній книзі України зареєстровано кілька десятків видів грибів, кожен із яких має певний статус – зникаючий, вразливий або рідкісний. Деяким любителям грибного промислу вдається побачити червонокнижні гриби в Карпатах, зокрема на території Львівської області. Втім, не всі дотримуються принципу «Помилуйся, сфотографуй і лиши». Деякі грибники збирають червонокнижні гриби, особливо їстівні, а деякі навіть спеціально «полюють» на них.
Інформаційний портал ZAXID.NET розповідає про те, які червонокнижні гриби ростуть у Карпатах, чому їх не можна збирати і яке покарання передбачене за порушення відповідних правил.
Які червонокнижні гриби зустрічаються в Карпатах
У лісах Львівської області та сусідніх регіонів можна знайти багато видів грибів, які занесені до Червоної книги України (ЧКУ). Особливу увагу звертають на ті види, на які найбільше полюють недобросовісні грибники. Фахівці «Карпатсько-Дунайської програми» спільно із Василем Гелютою, завідувачем відділу мікології Інституту ботаніки імені Миколи Холодного НАН України, склали перелік таких грибів. Серед них є і отруйні екземпляри, які люди збирають просто з цікавості, не замислюючись про можливі наслідки.
Перед тим як перейти до переліку, варто розібратися з термінологією:
- Зникаючі гриби – це види, що опинилися на межі повного знищення. Ще трохи людської необачності або надмірного збору – і їх у природі більше не буде. Ніде і ніколи.
- Вразливі види грибів – ті, які перебувають під загрозою зникнення через різноманітні негативні чинники: вирубування лісів, особливо старих, зміни ґрунтового складу, кліматичні коливання та хижацький збір людьми.
- Рідкісні види – мають невеликі популяції та загрожені через специфіку свого ареалу, наприклад, ростуть лише у дубових лісах або інших обмежених умовах.
Окремі види грибів внесено до Червоної книги через їхню природну рідкісність – це означає, що вони потребують специфічних умов для існування, і навіть незначні зміни довкілля можуть призвести до загибелі конкретного виду. Людська діяльність – руйнування лісової підстилки, забруднення повітря і води – сприяє зникненню вибагливих грибів і рослин.
Загалом, у ЧКУ внесено близько п’ятдесяти видів грибів, серед яких є й отруйні, які менш привабливі для збору, тому мають вищі шанси на виживання. Нижче наведений перелік червонокнижних грибів за даними «Карпатсько-Дунайської програми»:
- Трутовик зонтичний (у народі – «бараньоха») – рідкісний через хижацький збір та зникнення старовікових лісів;
- Грифола листувата – вразливий вид, причинами є збір людьми та втрата старих лісів;
- Герицій коралоподібний (народна назва – «кораловий гриб») – вразливий за тих же причин;
- Катателазма царська («корбан» у народі) – рідкісний через інтенсивний збір попри офіційну заборону;
- Мухомор цезаря – зникаючий вид, якому загрожують вирубка лісів, зміни ґрунтів, збір людьми та природна рідкість;
- Боровик бронзовий – вразливий через частий збір (плутанину з білим грибом), вирубування дубових лісів та природну рідкість;
- Яєшник (боровик) королівський – зникаючий вид через збір і природну рідкість;
- Яєшник темно-рожевий – зникаючий вид у багатьох європейських країнах через природну рідкість та збір;
- Яєшник гірський – зникаючий, бо росте лише на обмежених територіях України (всього 18 локалітетів), також страждає від збору;
- Напівборовик ямчастий – вразливий через погіршення екологічних умов та збір людьми;
- Червоноборовик криваво-червоний – отруйний, але теж зникаючий, часто пошкоджується з цікавості людей;
- Червоноборовик чортів (народна назва – «чортів гриб» або «сатанинський гриб») – отруйний і зникаючий через інтерес людей.
Ілюстрації червонокнижних грибів Карпат представлені на сайті «Світ грибів України».
Позитивні тенденції
Останнє оновлення Червоної книги України відбулося у 2021 році. Відтоді кілька видів грибів втратили статус червонокнижних, що свідчить про подолання ними загрози зникнення на даний момент.
Серед них:
- Малиновий мутин (родина веселкових, назва пов’язана з характерним забарвленням слизу на кінчику – яскраво-малиновий або червоний насичених відтінків). Цей гриб має трупний запах, який, ймовірно, допоміг врятувати його від надмірного збору.
- Квітохвісник арчера, більш відомий серед грибників під назвою «пальці диявола». Раніше вважався зникаючим, а нині зафіксований як відносно поширений у карпатських лісах.
Чому не варто збирати червонокнижні гриби
Гриби в лісовій екосистемі відіграють важливу роль, яка виходить далеко за межі людської цікавості або гастрономічних інтересів. Основна їхня функція – участь у формуванні нових ґрунтів та підтримці природних циклів. Зникнення хоча б одного виду може порушити екологічний баланс і негативно вплинути на інші ланки лісової екосистеми.
Для збільшення популяції рідкісних та вразливих грибів необхідно надавати їм можливість розмножуватися за допомогою спор, а це можливо лише в тому випадку, коли гриб дозріває і не зривається завчасно. Люди ж зазвичай збирають молоді та привабливі гриби, тим самим не даючи їм реалізувати репродуктивний потенціал. Через це порушується природний баланс, що впливає на усе поряд.
Відповідальність за незаконний збір червонокнижних грибів
Порушники природоохоронного законодавства України у разі несанкціонованого збору рослин або грибів, включених до Червоної книги або охоронюваних міжнародними угодами, несуть адміністративну відповідальність і зобов’язані відшкодувати завдану шкоду природі.
Відповідно до частини другої статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за збір таких рослин і грибів передбачено штраф у розмірі від 1 700 до 3 655 гривень. При цьому сплата штрафу не звільняє від обов’язку відшкодування збитків: порушник має оплатити таксу за кожен зібраний або пошкоджений червонокнижний гриб.
Крім того, категорично заборонено збирати будь-які гриби й інші ресурси на територіях із заповідним режимом. Ці місця закриті для доступу сторонніх осіб без відповідних дозволів, а порушення цієї заборони також підлягає штрафним санкціям. Тому варто уважно звертати увагу на інформаційні таблички та дотримуватися правил.
Цікавість до природи повинна проявлятися через обізнаність із правилами поведінки в екосистемах, розуміння причин і наслідків своїх дій. Рекомендується милуватися грибами, фотографувати їх з різних ракурсів, а залишати їх рости в природі, зберігаючи цілісність та багатство лісового середовища.
