У листопаді минулого року в Лондоні в приміщенні кафе Abbey Road відбувалася унікальна подія, яка об’єднала деяких із найвідоміших музикантів світу. Деймон Олбарн вів розмову з Карлом Баратом із гурту The Libertines, неподалік гурт Pulp стояв у черзі за свіжою порцією лазаньї, а кілька дітей метушилися з ручними камерами, знімаючи все навколо. Всі вони з нетерпінням очікували на приїзд співачки Олівії Родріго.
Ці сцени стали частиною роботи над благодійним альбомом Help 2, запис якого проходив протягом тижня на студіях Abbey Road. Учасниками проєкту стали понад тридцять виконавців, серед яких Wet Leg, The Last Dinner Party, Wolf Alice, Fontaines DC, Nilüfer Yanya, Cameron Winter, Ezra Collective, Foals та Young Fathers. Було створено 23 композиції, іноді одночасно задіювалися п’ять відомих студій. Спонтанні колаборації виникали під час сесій, що надавало записам жвавої непередбачуваності.
На одному з треків, оброблених на студії, Грем Коксон із гурту Blur виконує партію гітари разом з Родріго у кавері на пісню The Magnetic Fields — «The Book of Love». Під час сесії Деймона Олбарна до нього приєдналися гітарист Джонні Марр, а також вокалісти Кей Темпест і Гріан Чаттен. Після повернення після перерви Джарвіс Кокер побачив усіх у своїй студії та запропонував заспівати вступ до нової пісні гурту Pulp — «Begging for Change». «Вони просто з’явилися, тож я подумав: “Чому б і ні?” — згадує музикант. — Зазвичай я не звик до такого, але це вийшло дуже круто».
Новий альбом став духовним спадкоємцем платівки 1995 року Help!, яка вийшла в розпал Britpop-ери. Тоді для благодійної ініціативи зібралися Пол Маккартні, Пол Веллер, Radiohead, Suede, The KLF, Portishead, The Manic Street Preachers. Особливістю оригінального релізу була участь одночасно Oasis і Blur — вперше після їхньої гучної та напруженої суперечки у чарті. На запитання щодо співпраці Ноелл Галлахер відповів: «Ми відкладемо вбік усі непорозуміння заради справи. І це єдине, в чому ви нас побачите згодними».
За перший тиждень альбом розійшовся тиражем 70 тисяч копій, завдяки чому вдалося зібрати близько 1,25 мільйона фунтів стерлінгів на допомогу дітям у воєнних регіонах, зокрема в Боснії та Герцеговині. Сьогодні потреба в такій підтримці є навіть більш нагальною. За даними організації Warchild, у 2025 році майже 520 мільйонів дітей, тобто приблизно кожен п’ятий у світі, постраждалий від воєнних конфліктів — війни в Україні, Судані та Газі тривають одночасно. Цей показник є найвищим з часів Другої світової війни, і водночас міжнародна допомога від урядів багатьох країн скорочується.
Джарвіс Кокер пояснює: «Зараз здається, що навколо багато поганого, і люди відчувають свою безсилість. Вони дивляться новини й не знають, що робити. Я сподіваюся, що цей альбом дасть насолоду слухачам і водночас допоможе їм відчути, що вони роблять позитивний внесок».
Першим синглом, випущеним у четвер, стала композиція Arctic Monkeys під назвою Opening Night. Це мінімалістична, похмура баладна пісня, в якій Алекс Тернер співає про політичні лозунги та «суперкомп’ютерні хрестові походи», а після цього звучить гармонійний приспів із надією всупереч темним часам. Ця пісня була написана кілька років тому, але раніше так і не була завершена, розповідає барабанщик Метт Хелдерс. Заклик від Warchild став для гурту стимулом завершити роботу — слова пісні здалися їм справжнім закликом до дії.
Як розповідає музикант, благодійні альбоми часто передбачають кавери чи цікаві колаборації, але Arctic Monkeys хотіли створити щось власне, а робота в студії приносила їм задоволення. Особливою атмосферою стало те, що весь процес запису фіксували діти з камерою — переважно восьмирічні-десятирічні. Цю дитячу знімальну групу курував режисер із премією BAFTA Джонатан Глейзер (фільми «Сексуальний звір», «Під шкірою», «Зона зацікавлення»), який прагнув встановити зв’язок між музикою і тими молодими людьми, яким ця допомога буде адресована.
Метт Хелдерс розповідає: «Дітям дали повну свободу рухатися простором, і це справді змінило атмосферу. Студії іноді бувають дуже формальними й клінічними, але діти ходили туди-сюди, чіплялися об різні речі — це зробило процес більш веселим».
Джарвіс Кокер виявився менш впевненим через присутність камер. «Я не люблю, коли хтось дивиться, як я співаю у студії; я досить сором’язливий, і камера зовсім не допомагає, — зізнається музикант. — Поки я співав, здається, дітям було нудно, тому вони просто лежали на підлозі й знімали стелю». Однак їхня присутність виявилася для нього звільняючою: відсутність серйозної уваги з боку юних знімальників зняла тиск щодо необхідності записати «ідеальну, остаточну» версію треку.
Через це участь Pulp у проекті, зокрема пісня «Begging for Change», має розкутий, живий дух, який чудово відображає спонтанність і відчуття спільності. Більше того, голоси дітей навіть потрапили на запис — як каже Кокер, дітям часто забороняють шуміти, тому коли їм дають можливість виявитися, вони це роблять із ентузіазмом. У їхньому випадку це змінилося на гучне, прекрасне «кричання», яке увійшло у трек.
Коли альбом Help 2 вийде 6 березня, слухачі зможуть почути всі 23 пісні. Завдяки безкоштовній підтримці лейблів і заводів із виробництва платівок альбом продаватиметься дешевше за звичайні релізи, причому подвійний вініл приблизно коштуватиме 26 фунтів. Всі прибутки підуть на користь Warchild.
Річ Кларк, керівник музичного напрямку благодійної організації, розповів, що цей проект запалив творчу спільноту — багато артистів хотіли взяти участь. За його словами, 23 треки, що увійшли до альбому, — це не все, що було створено тижневими студійними сесіями. Існує також близько десяти додаткових композицій, що надійшли після того, як люди дізналися про проєкт, і команда мала нелегке рішення, які з них включити до релізу.
Пісня Олівії Родріго, яка розповідає про чистоту любові, з самого початку була призначена як заключний трек альбому. За словами Кларка, це справді прекрасний кавер. Він зазначає, що платівка розповідає захопливу історію, проходячи крізь потужні теми конфлікту, і на завершення Олівія дарує слухачам пісню про викупну силу любові, залишаючи зворушливий фінальний акорд.
