Японія відновила роботу реактора на найбільшій у світі атомній електростанції майже через 15 років після катастрофи на Фукусімі, яка змусила країну припинити роботу всіх своїх ядерних реакторів. Реактор №6 на АЕС Кашівадзакі-Каріва, що розташована на північний захід від Токіо, було запущено в середу. Запуск затримався на один день через несправність сигналізації, а комерційна експлуатація реактора очікується вже наступного місяця.
Цей крок є черговою стадією у відновленні ядерної енергетики Японії, але шлях до повного відновлення ще довгий. Повернення в експлуатацію сьомого реактора планується не раніше 2030 року, а п’ять інших можуть бути виведені з експлуатації. Таким чином, потужність станції буде значно меншою, ніж раніше, коли всі сім реакторів працювали на повну потужність — 8,2 гігавата.
Японія, яка традиційно сильно залежала від енергетичного імпорту, була одним з перших прихильників атомної енергетики. Проте ці амбіції були зруйновані у 2011 році, коли сталася одна з найгірших ядерних катастроф в історії — аварія на Фукусімі. Найпотужніше землетрус, зафіксоване в Японії, викликало розплавлення реакторів на станції Фукусіма-Дайїчі, що призвело до викиду радіоактивних матеріалів. Це викликало глибоке потрясіння у місцевих спільнотах, багато з яких були евакуйовані і досі не повернулися, незважаючи на офіційні запевнення щодо безпеки.
Критики звинувачують оператора станції, компанію Tokyo Electric Power Company (Tepco), у недостатній готовності до аварії, а також у недостатній координації дій із боку вони та уряду. Незалежний державний звіт назвав події «катастрофою людського фактору» та поклав відповідальність на Tepco, однак пізніше суд виправдав трьох колишніх керівників компанії від звинувачень у недбалості.
Наслідки цієї трагедії викликали великий страх та недовіру у населення, що сприяло значній опозиції проти ядерної енергетики. Після катастрофи Японія призупинила роботу всіх 54 своїх ядерних реакторів.
Протягом останніх десяти років країна намагається відновити роботу цих станцій. З 2015 року було знову запущено 15 з 33 працюючих реакторів. Станція Кашівадзакі-Каріва стала першою з об’єктів, які належать Tepco, що відновили роботу.
До 2011 року ядерна енергетика забезпечувала близько 30% електроенергії Японії, і країна планувала збільшити цю частку до 50% до 2030 року. Однак енергетична стратегія, прийнята минулого року, визначила більш помірну мету: до 2040 року ядерна електроенергія має складати 20% від загального обсягу електропостачання.
Навіть така ціль зараз є складною для досягнення.
—
### «Крапля в морі»
Світова тенденція на підтримку ядерної енергетики зростає. За оцінками Міжнародного агентства з атомної енергії, потужність ядерної енергетики у світі може більш ніж подвоїтися до 2050 року. В Японії ж, станом на 2023 рік, частка ядерної електроенергії становила лише 8,5%.
Прем’єр-міністр Санае Такачі, яка прийняла посаду в жовтні, підкреслює важливість ядерної енергетики для енергетичної самостійності країни, особливо враховуючи зростаючий попит, спричинений центрами обробки даних та виробництвом напівпровідників.
Однак витрати на експлуатацію ядерних реакторів значно зросли через введення додаткових заходів безпеки, які потребують серйозних інвестицій від компаній, що намагаються відновити роботу своїх станцій.
Науковий співробітник Флорентін Коппенборг відзначає: «Вартість ядерної енергетики стала значно вищою, ніж очікувалося».
Уряд має декілька шляхів: субсидувати ці витрати або перекласти їх на споживачів. Обидва варіанти є непривабливими для керівництва країни, яке протягом десятиліть підкреслювало доступність ядерної енергії. Занадто велика сума в рахунках за електроенергію може викликати невдоволення громадян, які вже протестують через зростання цін.
За словами Коппенборга, «руки уряду зв’язані у питанні фінансової підтримки ядерної енергетики, якщо тільки він не готовий відмовитися від одного зі своїх ключових меседжів».
Він додає, що відновлення ядерної енергетики в Японії є «краплею в морі», оскільки не змінює загальної тенденції до спаду ядерної галузі у країні.
—
### Відновлення роботи одного реактора
З семи реакторів на АЕС Кашівадзакі-Каріва наразі запускається лише один.
Крім через страх повторення фукусімської аварії, довіру громадськості також підірвали низка скандалів. Саме з цією станцією пов’язано кілька таких інцидентів. Наприклад, у 2023 році один із працівників загубив папери, які залишив на даху власного автомобіля перед тим, як поїхати. У листопаді інший співробітник був викритий у неправильному зверненні з конфіденційними документами.
Представник TEPCO повідомив, що інциденти були зареєстровані у Японському агентстві з ядерного регулювання (NRA), а компанія продовжує вдосконалювати систему управління безпекою.
Флорентін Коппенборг вважає, що таке розкриття інформації є «позитивним кроком щодо прозорості», однак також свідчить про те, що «Tepco важко змінити свої підходи до безпеки».
Нещодавно NRA призупинило процес сертифікації на відновлення реакторів на електростанції Хамаока, яка належить Chubu Electric, після виявлення маніпуляцій із даними сейсмічних досліджень компанією. Оператор вибачився, пообіцявши «відповідати на вказівки та рекомендації NRA максимально сумлінно».
Гін Хі, колишній високопосадовець з ядерної безпеки, зізнався, що був «здивований» скандалом у Хамаока, але вважає, що суворі покарання повинні стати попередженням для інших компаній.
Він заявив: «Енергетичні компанії мають усвідомлювати важливість непідроблення даних», і додав, що влада буде «відмовляти та карати» порушників.
—
### Пам’ять про Фукусіму і громадська позиція
Події на Фукусімі призвели до масового розвороту громадської думки Японії щодо ядерної енергетики, що раніше вважалася доступною та сталою формою виробництва енергії.
За опитуванням Pew Research Center, у тижні після катастрофи в березні 2011 року 44% японців вважали, що використання ядерної енергії слід скоротити. У 2012 році цей показник виріс до 70%.
Відтоді тисячі жителів подали колективні позови проти Tepco та японського уряду з вимогою компенсацій за пошкодження нерухомості, моральну шкоду та проблеми зі здоров’ям, які, на їхню думку, пов’язані з впливом радіації.
У 2023 році випуск обробленої радіоактивної води з Фукусіми-Дайїчі викликав тривогу і обурення як у Японії, так і за її межами.
Багато людей досі протестують проти запуску ядерних станцій. У грудні сотні протестувальників зібралися біля будівлі префектурної асамблеї Ніігати, де розташована АЕС Кашівадзакі-Каріва, висловлюючи побоювання щодо безпеки.
Один із протестувальників розповів агентству Reuters: «Якщо щось трапиться на станції, насамперед постраждаємо ми».
Напередодні запуску Кашівадзакі-Каріва невелика група активістів зібралася також перед штаб-квартирою Tepco, знову висловлюючи свої заперечення.
—
### Підвищені стандарти безпеки та виклики майбутнього
Після аварії на Фукусімі вимоги до ядерної безпеки були суттєво посилені. Агентство з ядерного регулювання (NRA), створене при Кабінеті Міністрів у 2012 році, тепер відповідає за контроль запуску ядерних установок в країні.
На АЕС Кашівадзакі-Каріва були побудовані морські стіни висотою 15 метрів для захисту від великих цунамі, а також встановлені герметичні двері, що охороняють критично важливе обладнання.
Хісанорі Ней, ад’юнкт-професор Національного інституту політичних досліджень у Токіо та колишній високопосадовець з ядерної безпеки, повідомив BBC, що за новими стандартами ядерні станції Японії могли б витримати подібне землетрус і цунамі, як у 2011 році.
Проте доктор Флорентін Коппенборг, старший науковий співробітник Технічного університету Мюнхена, висловлює занепокоєння, що ці заходи розроблені «враховуючи лише найгірші події минулого, а не потенційні загрози майбутнього».
Деякі експерти бояться, що існуючі політики недостатньо враховують наслідки підвищення рівня моря через зміну клімату, а також можливий надпотужний землетрус, якого в Японії очікують раз у століття.
За словами Коппенборга: «Якщо минуле повториться, Японія добре підготовлена. Але якщо станеться щось чинне й непередбачуване, наприклад цунамі більшої сили, результати невідомі».
