Минулий рік у Японії ознаменувався тривожною статистикою – понад 18 тисяч літніх людей, які страждають на деменцію, покинули свої домівки і зникли безвісти. Приблизно 500 з них було знайдено мертвими згодом. Поліція повідомляє, що подібні випадки подвоїлися з 2012 року, що свідчить про наростаючий тиск на найстаріше суспільство у світі.
Цю кризу посилює ще і зменшення кількості працездатного населення та суворі обмеження щодо іноземних працівників, які могли б надавати допомогу у догляді. Уряд Японії визнає проблему деменції однією з найбільш нагальних і стратегічних завдань. Міністерство охорони здоров’я прогнозує, що витрати на охорону здоров’я й соціальний догляд, пов’язані з деменцією, сягнуть приблизно 14 трильйонів єн (90 мільярдів доларів США або 67 мільярдів фунтів стерлінгів) до 2030 року, що більш ніж удвічі перевищує прогнозовані показники на 2025 рік, які становлять 9 трильйонів єн.
У найновішій стратегії уряду чітко прослідковується прагнення сильніше орієнтуватися на технологічні інновації для зменшення навантаження.
Розглянемо основні технологічні підходи, які вже застосовуються в Японії для підтримки людей із деменцією та їхніх опікунів:
-
GPS-системи моніторингу: В країні активно впроваджуються системи на основі GPS, які дозволяють відслідковувати місцезнаходження осіб, які мають тенденцію виходити за межі встановлених територій. Деякі регіони пропонують носимі GPS-теги, які надсилають сповіщення відповідним службам одразу після виходу людини з призначеної зони.
-
Громадські безпекові мережі: У певних населених пунктах оператори крамниць відкриті для отримання повідомлень у режимі реального часу, створюючи таким чином мережу швидкого реагування, що дозволяє знаходити зниклих осіб протягом кількох годин.
Інші інновації орієнтовані на раннє виявлення захворювання:
-
AI-відстеження ходи: Fujitsu розробила систему aiGait, яка за допомогою штучного інтелекту аналізує поставу та особливості ходи. Вона виявляє перші ознаки деменції, такі як “перетягування” ніг, повільні повороти чи складнощі з підйомом, створюючи скелетні контури рухів, які лікарі можуть використовувати під час планових оглядів. Представник Fujitsu Хіленорі Фудзівара наголошує, що раннє виявлення вікових хвороб є вкрай важливим для своєчасного втручання та продовження активного способу життя пацієнтів.
-
Гуманоїдні роботи-помічники: У Токіо науковці університету Васеда розробляють робот AIREC вагою 150 кг, призначений виступати у ролі майбутнього доглядальника. Цей робот може допомогти людині вдягнути шкарпетки, приготувати омлет і складати білизну. Дослідники мають на меті вдосконалити AIREC, щоб він у подальшому допомагав у зміні підгузків і попередженні пролежнів у пацієнтів.
Уже сьогодні в деяких будинках для літніх людей роботи використовуються для:
- відтворення музики для мешканців;
- проведення простих фізичних вправ на розтяжку;
- нічного моніторингу пацієнтів завдяки датчикам, вкладеним під матраци, що відслідковують сон та стан здоров’я, зменшуючи кількість обхідних рутинних перевірок з боку персоналу.
Незважаючи на активне розроблення гуманоїдних роботів, асистент-професор Тамон Міяке зазначає, що для безпечної взаємодії із людьми потрібні як мінімум п’ять років на доопрацювання інтелектуальних систем і точності таких пристроїв. Важливим є:
- повнотілесне датування рухів;
- адаптивне розуміння індивідуальних особливостей та обставин.
Психоемоційна підтримка теж є частиною інноваційного підходу. Наприклад:
- Poketomo – маленький робот заввишки 12 см, який можна носити у сумці або кишені. Він допомагає користувачам пам’ятати про прийом ліків, інформує у реальному часі про погодні умови, а також забезпечує компанію людям, що живуть самотньо. Його творці вважають, що такий підхід допомагає зменшити почуття соціальної ізоляції.
Менеджер з розвитку компанії Sharp Міхо Каґей підкреслює, що увага зосереджена на вирішенні соціальних проблем через впровадження сучасних технологій.
Однак, навіть із наявністю різноманітних пристроїв та роботів, людська взаємодія залишається незамінною. Науковець університету Васеда, Тамон Міяке, підкреслює, що роботи повинні допомагати, а не замінювати доглядальників. Їхня функція полягає в підтримці та полегшенні роботи як опікунів, так і пацієнтів.
Прикладом такої соціальної взаємодії є:
- Ресторан «Замовлення з помилкою» у Сенгаві, Токіо, заснований Акіко Канною. Там відвідувачів обслуговують особи із деменцією. Ідея створення закладу пов’язана із досвідом Канни з її батьком, який мав цю хворобу. Вона прагнула створити простір, де хворі зберігали б почуття залученості і мети.
Один із працівників кафе, Тошіо Моріта, використовує квіти, щоб запам’ятати, хто яке замовлення зробив. Незважаючи на погіршення когнітивних функцій, він вважає таку роботу приємною. Для його дружини цей заклад також виступає як важливий ресурс відпочинку й підтримки активності чоловіка.
Цей проект ілюструє важливість соціальних втручань і підтримки на рівні громади. Технологічні засоби можуть служити інструментом допомоги та полегшення навантаження, але саме змістовна взаємодія та людський контакт дають справжню опору людям, які живуть із деменцією.
Тошіо Моріта каже: «Чесно? Я хотів трохи додаткових грошей і люблю спілкуватися з різними людьми. Кожен унікальний – це і робить роботу цікавою.»
Усі наведені приклади демонструють, як Японія поєднує високі технології з соціальними ініціативами для покращення умов життя найбільш вразливих верств населення.
