Президент США Дональд Трамп оголосив, що країни, які ведуть торговельну діяльність з Іраном, зіткнуться з митом у розмірі 25% на товари, які вони експортують до Америки. Це рішення було прийнято на тлі посилення репресій в Ірані проти антиурядових демонстрацій, в результаті яких, за попередніми оцінками, загинули тисячі людей.
Що сказав Трамп?
У понеділок Трамп опублікував у соцмережі Truth Social наступне повідомлення:
- «З моменту публікації цього повідомлення будь-яка країна, що веде бізнес з Ісламською Республікою Іран, буде зобов’язана сплатити тариф у розмірі 25% на будь-які й усі операції з Сполученими Штатами Америки».
- «Цей наказ є остаточним і беззаперечним. Дякую за увагу до цього питання!»
Більш детальної інформації президент не надав.
Які країни торгують з Іраном?
Із більш ніж 100 держав, що ведуть торговельні відносини з Іраном, найбільшим партнером у сфері експорту є Китай. За даними Trade Data Monitor, за рік, що закінчився у жовтні 2025 року, імпорт Китаєм іранської продукції перевищив 14 млрд доларів США (приблизно 10,4 млрд фунтів стерлінгів).
За Китаєм йде Ірак, який у 2025 році отримав товарів на суму 10,5 млрд доларів США. До списку найбільших партнерів Ірану також входять Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина. Експорті поставки до Туреччини значно збільшилися – з 4,7 млрд доларів США у 2024 році до 7,3 млрд у 2025 році.
Практично всі топ-10 категорій експорту Ірану пов’язані з паливною промисловістю, оскільки країна є одним із найбільших виробників нафти у світі. Крім цього, Іран експортує продукти харчування, зокрема фісташки та помідори, хоча значно більше імпортує з інших країн – переважно продовольчі товари, такі як кукурудза, рис, насіння соняшнику, олії та соя.
Найбільшим імпортним товаром для Ірану залишається золото. За 12 місяців до жовтня Іран імпортував золота на суму 6,7 млрд доларів США, що значно перевищує показник попереднього року (4,8 млрд доларів).
Як може бути впроваджено мито?
В публікації Трампа зазначено, що мито у 25% набирає чинності негайно, а наказ є «остаточним і беззаперечним». Проте наразі немає інформації з Білого дому щодо практичних аспектів застосування мит, а також щодо переліку країн, до яких воно буде застосовуватися.
Під питанням лишається, чи стосуватиметься мито усіх країн, які мають торгівельні зв’язки з Іраном, чи лише найбільших торгових партнерів; а також чи буде цей податок доданий до уже існуючих тарифів, встановлених адміністрацією Трампа.
Також немає уточнень, на підставі якого законодавчого акту вводитиметься нове мито. Відомо, що значні тарифні заходи, оголошені у квітні минулого року, були впроваджені відповідно до Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (International Emergency Economic Powers Act). Проте ці заходи нині оскаржуються у Верховному суді США, і очікується рішення вже у середу. У понеділок Трамп зазначив, що США зазнають значних втрат, якщо ці тарифи не буде підтверджено.
Застосування запропонованого мита може бути складним, адже, за оцінками, у 2024 році Іран отримав близько 78 млрд доларів США від експорту нафти, використовуючи флот «тіньових» суден, які важко відслідкувати, а також продаючи нафту у китайських юанях замість традиційних доларів США.
Як це може вплинути на відносини між США та Китаєм?
З огляду на викладене, оголошення Трампа може знову розпалити торговельний конфлікт між Сполученими Штатами та Китаєм. Якщо президент дійсно має на увазі те, що написав, китайські товари, що експортуються до США, негайно підпадуть під нове 25% мито.
Проте зараз на китайську продукцію вже діють середні тарифні ставки у розмірі 30,8%, за даними Bloomberg Economics. Тож залишається невизначеним, чи буде нове мито накладено поверх існуючих, чи будуть зроблені винятки.
Китай раніше неодноразово висловлював готовність протидіяти, якщо вважатиме дії США надмірними, зокрема введенням власних мит та обмеженням експорту рідкісноземельних металів. Ці метали мають вирішальне значення для американської технологічної індустрії, і Китай, володіючи домінуючою позицією у світовому постачанні, має значні важелі впливу. Саме завдяки цій перевазі Пекін і Вашингтон минулого листопада досягли тимчасового торговельного перемир’я, знизивши напругу.
Отже, введення нового 25% мита на Китай наразі розглядається як дуже провокаційний крок. Китай вже заявив, що вживе «всіх необхідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів». Аналітики також сумніваються, чи буде це рішення реалізоване, зважаючи на те, що попередні заяви Трампа не завжди відповідали подальшим діям.
Стан економіки Ірану
Завдяки значним нафтовим запасам Іран належить до десятки найбільших нафтовидобувачів світу і потенційно повинен бути забезпечений великим багатством.
Однак тривалі роки фінансової недбалості, падіння нафтопродажів і запеклі міжнародні санкції призвели до значних економічних труднощів. Більшість із 92 мільйонів мешканців країни стикаються з проблемами набуття основних товарів, таких як продукти харчування та комунальні послуги, що стало однією з головних причин нинішніх протестів.
За аналізом BBC, рівень витрат домогосподарств знизився порівняно з піком 2008 року. Водночас обмеження урядом права жінок на працю призвели до зменшення рівня зайнятості з 42,4% два десятиліття тому до приблизно 37%.
Висока інфляція, що досягла 48,4% в жовтні, спричинена змінами в державній політиці, які вплинули на падіння вартості ріала до долара США, що, своєю чергою, підвищує ціну імпорту. Імпортні товари мають особливу важливість через суттєві інвестиційні прогалини у сферах електропостачання та водопостачання, які залишаються ненадійними. Внаслідок цього урядові обіцянки збільшити внутрішнє виробництво продовольства та споживчих товарів не виконуються у повному обсязі.
Скорочення державних субсидій на паливо, що відбулося в грудні, а також непевність щодо зменшення обсягу зовнішньої торгівлі через нові мита, можуть ще більше прискорити інфляцію та загрожують подальшим поглибленням економічної кризи.
Додаткові матеріали підготували Тіо Леггетт та Джонатан Джозефс.
