Скандали навколо публічної скульптури у Львові, схоже, вже стали своєрідною традицією. Якщо архітектуру часто називають застиглою музикою, то скульптура — це застиглий конфлікт, що породжує палкі дискусії та суперечки.
Варто відзначити, що ця тенденція, відома давно, значно загострилася після започаткування у Львові щорічного Тижня скульптури. Цьогорічна подія не стала винятком — підготовка до гострих дискусій триває. У зв’язку з цим, Omega підготував ретроспективу найгучніших і найзапекліших суперечок навколо скульптур, що відбувались у різних містах світу і, звичайно, у Львові.
Світова панорама скандальних скульптур: від «Давида» до «Лунатика»
Статуя «Давида» Мікеланджело: Флорида, Єрусалим та Глазго
Цей культовий шедевр, беззаперечно визнаний класикою мистецтва, одночасно є й рекордсменом за кількістю і найрезонансніших скандалів, більшість з яких пов’язані із його оголеною постаттю. Наведемо найяскравіші приклади:
- 2023, Флорида: Директор американської школи був звільнений за показ копії скульптури шостокласникам на уроці історії мистецтва. Батьки деяких учнів обурилися оголеністю «Давида». Міністерство освіти штату заявило, що вивчення класичного мистецтва не заборонено, проте великий резонанс змусив директора подати у відставку, зважаючи на обвинувачення у «порнографії».
- 2023, Глазго (Шотландія): Ресторан не зміг розмістити рекламний банер із зображенням «Давида», де статуя тримала шматок піци — через скарги на відвертість оголеної постаті.
- 2016, Флоренція та Єрусалим: Флоренція запропонувала подарувати копію скульптури єрусалимському місту, однак через релігійні традиції юдейської спільноти, що забороняють зображення необрізаного чоловіка, навіть в такому контексті, подарунок відхилили.
«Танець» Жана-Батіста Карпо, Париж
На правому боці фасаду Паризької Опери Гарньє розміщено скульптурну групу — копію роботи Карпо «Танець» (1869). Оригінал зберігається в музеї д’Орсе. Незважаючи на підтримку архітектора споруди, сцена викликала гостре обурення в публіки: оголені вакханки танцюють навколо оголеного генія танцю, а моральна громадськість вимагала зняти скульптуру. Вандали навіть закидали її пляшками з чорнилом. Лише війна з Прусією 1870 року врятувала твір від демонтажу.
«МакІсус» Яані Лейнонена, Хайфа
У 2019 році на виставці «Shop It» в Хайфському музеї мистецтв викликала шалений резонанс робота фінського художника Яані Лейнонена — скульптура McJesus, що зображує знаменитого клоуна Рональда Макдональда у позі розп’ятого Христа. Ізраїльські християнські ієрархи висловили протест, а представники грецької православної та католицької церков подали позов до суду. Вони вважали, що експозиція є образою святинь і влаштували пікети біля музею. Автор заявив про тиск з боку руху BDS.
Скульптура L.O.V.E. Мауріціо Каттелана, Мілан
У Мілані 2010 року викликала хвилю протестів 11-метрова скульптура L.O.V.E., створена відомим італійським митцем Мауріціо Каттеланом. Мешканці вимагали демонтаж твору з центральної площі, натомість міська влада дозволила їй залишитись на запланований термін — до вересня 2011 року.
Phylax Костіса Георгіу, Афіни
Монумент Phylax («Хранитель»), встановлений на набережній Палео Фаліро в Афінах, викликав обурення серед місцевих мешканців і духовенства. Митрополит Нової Смирни Симеон вимагав прибрати скульптуру, оскільки вона знаходиться між двома храмами та поряд з пам’ятником апостолу Павлу, а образ оголеного червоного чоловіка з крилами вважали символом Люцифера. Мер району відмовився через міфологічне натхнення автора. Вандали облили монумент червоною фарбою і відключили живлення підсвітки.
«Лунатик» Тоні Мателлі, Веллслі
У лютому 2014 року в університетському містечку Веллслі викликала резонанс скульптура Тоні Мателлі — чоловік, що прогулюється в трусах. Студенти вбачали в ній загрозу та збурювали протести через асоціації зі страхом і сексуальними домаганнями. Вандал облити роботу жовтою фарбою, влада огородила її стрічками, що надало скульптурі парадоксальний вигляд сцени злочину. У кінцевому підсумку автор викупив скульптуру і встановив її в Нью-Йорку, де вона здобула популярність.
Львівські скульптурні суперечки: від Міцкевича до «Давида» Георга Вольфа
Незважаючи на гострі дискусії у світі, Львів є беззаперечним лідером за кількістю скандалів довкола скульптур. Майже кожен монумент у місті став приводом для публічних дебатів і конфліктів із публікою.
Пам’ятник Адаму Міцкевичу (1904)
- Проєктування викликало потужні суперечки серед львівських митців, архітекторів і громадськості.
- В результаті було ухвалено рішення обрати колону як основну форму монумента, що відрізняло його від численних пам’ятників у місті.
- Незважаючи на всі зусилля, у народі пам’ятник отримав прізвисько «олівець» і не був одразу сприйнятий позитивно.
У період Незалежності України численні пам’ятники, зокрема Тарасові Шевченку, Степану Бандері, Михайлові Вербицькому, а також митрополиту Андрею Шептицькому, стали досить суперечливими і супроводжувалися тривалими протестами.
Пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу
- У 2009-2010 роках відбувся всеукраїнський конкурс, за підсумками якого перемогла група авторів, серед яких архітектори Белюх, Лібич, Матушков і скульптор Одрехівський.
- До 2013 року були розроблені проєкти розміщення монумента в сквері біля цирку.
- Однак активісти самовільно змінили місце встановлення та облаштування території, не погодивши це з авторами, що спричинило конфлікт.
- Попри тривалі суперечки монумент було встановлено у 2016-му.
- Під час дискусій скульптор Одрехівський заявляв про порушення авторських прав і критикував проєкт.
Скульптура Юрію-Францу Кульчицькому
Пам’ятник, присвячений львівському почесному кавовому персонажу, було встановлено за спонсорські кошти без проведення відкритого конкурсу. Хоча суперечок серед широкої громади було небагато, його надмірна кітчевість викликала незадоволення серед місцевих митців, що вилилося в акції протесту.
Скульптура Франца Ксавера Моцарта
Робота австрійського художника Себастьяна Швайкерта, встановлена за ініціативи диригентки Оксани Линів, стала джерелом одному з найгучніших скандалів у Львові. Скульптура здобула кілька зневажливих прізвиськ, серед яких «бабай» — одне з найбільш м’яких. Внаслідок критики було підписано три петиції з вимогою демонтажу або перенесення скульптури. Цей випадок перетворився на знаковий приклад для місцевих мистецьких дебатів. Тимчасове встановлення скульптури «Містер Арбітріум» італійського скульптора Емануеле Джіаннеллі біля оперного театру також викликало хвилю дискусій, проте не набуло такої резонансності.
Скульптура «Впевнена» Василя Корчового
Робота, розміщена у Стрийському парку в рамках Скульптурного маршруту, викликала найбільше обговорень у львівському мистецькому середовищі. Вона стала мішенню для критики у соцмережах, нападів вандалів (поливання мастилом, спроби підпалу). Публічні дискусії були надзвичайно гострими, а декотрі публічні діячі називали скульптуру «монстром» та «радянським сміттям». Голова львівського відділення Спілки художників Ігор Гавришкевич також висловлювався негативно. Проте з часом «Впевнена» стала однією з найпопулярніших фотозон серед відвідувачів парку.
Скульптура «Прямостоячий» Володимира Семківа
У 2023 році під час чергового Тижня скульптур у холі головного залізничного вокзалу Львова було встановлено металеву фігуру чоловіка без рук та голови, створену у 2018 році. Робота, виготовлена із алюмінієвого сплаву та сталі, викликала багато критики. Після завершення фестивалю її було прибрано.
Пошкодження студентської скульптури «Embryo»
У 2024 році на вулиці Шевченка в Львові було пошкоджено вуличну скульптуру студентів Анни Немйо та Ореста Приходи. Твір «Embryo», що отримав Гран-прі конкурсу серед студентів ЛНАМ та інших вищих навчальних закладів, зазнав пошкоджень у вигляді спотворення обличчя. Обставини інциденту залишаються невідомими.
Найбільше ж критики та обговорень цьогоріч зачепило скульптуру «Давид» Георга Вольфа на проспекті Шевченка. Цей твір став лідером за кількістю негативних відгуків, що лише підтверджує стійкість традиції гострих скульптурних суперечок у Львові.
