Військова частина відмовила солдату у звільненні зі служби для догляду за матір’ю, яка має другу групу інвалідності. Відмова базувалася на тому, що у жінки є інші родичі, які могли б здійснювати необхідний догляд. Військовослужбовець звернувся до Львівського окружного адміністративного суду, який визнав дії військової частини неправомірними та зобов’язав звільнити позивача зі служби.
Згідно з судовим рішенням, оприлюдненим наприкінці листопада 2025 року, військовослужбовець подав позов після відмови у звільненні в серпні 2025 року на підставі необхідності догляду за інвалідною матір’ю. Позивач переконаний у своїх законних підставах і наполіг на судовому розгляді справи.
Зі свого боку представник військової частини пояснив, що звільнення зі служби за сімейними обставинами можливе лише за умови відсутності інших родичів першого чи другого ступеня спорідненості, які могли б піклуватися про хвору особу. У матері позивача є дві доньки, які могли б виконувати цю функцію. Суддя Назар Костецький дослідив усі матеріали і аргументи обох сторін.
Під час розгляду справи суд встановив такі факти:
– батько позивача має третю групу інвалідності і перебуває у тяжкому стані здоров’я;
– обидві сестри позивача є військовозобов’язаними;
– одна з сестер виховує дитину з інвалідністю;
– інша сестра має чоловіка з третьою групою інвалідності.
Враховуючи наведені обставини, суд визнав відмову військової частини в звільненні солдата зі служби неправомірною та зобов’язав прийняти відповідне рішення щодо його звільнення.
У судовому рішенні зазначено:
«Для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача прийняти рішення про звільнення солдата з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» з підстав сімейних обставин у зв’язку з необхідністю здійснення догляду за матір’ю, яка є особою з інвалідністю II групи».
Варто зауважити, що судове рішення ще може бути оскаржене.
