Як у Львові фонд Рідні підтримує кризові сім’ї

6 Квітня, 2026

Ковальчук Олена

Як у Львові фонд Рідні підтримує кризові сім’ї

Упродовж кількох років у Львові функціонує Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні», який вже суттєво трансформує традиційний підхід до допомоги дітям, що опинилися у кризових обставинах. Понад 41% дітей, які пройшли через цей заклад, повертаються до своїх біологічних сімей. Водночас фахівці відзначають нові виклики, зокрема зростання кількості немовлят і дітей із досвідом залежностей. Детально про принципи роботи цієї моделі та фактори її успіху – у нашому матеріалі.

Центр «Рідні» був відкритий у 2019 році за ініціативою Львівської міської ради у партнерстві з благодійним фондом «Рідні». Він приймає дітей віком від народження до 18 років, які терміново вилучені зі своїх сімей у кризових ситуаціях. Також діти можуть звернутися сюди самостійно, повідомляючи про складні умови вдома. Перебування у центрі триває до дев’яти місяців, під час яких діти перебувають у безпечному та стабільному середовищі, отримуючи комплексну опіку.

У період перебування діти відвідують школу чи дитячий садок, а також щоденно мають контакт із психологами, соціальними працівниками й медичними фахівцями. Головне завдання Центру полягає не лише у забезпеченні базового догляду та безпеки, а й у підтримці дитини у подоланні травматичного досвіду, створенні відчуття стабільності й підготовці до повернення в родину або до влаштування в нову сім’ю.

Подібні заклади відіграють ключову роль у сучасній системі підтримки дітей і сімей у кризі. Вони не лише забезпечують тимчасовий захист дитини, а й сприяють відновленню сімейного середовища задля повернення дитини додому, коли це є можливим.

Ідея створення Центру «Рідні» виникла з гострого питання, яке постало перед керівником управління «Служба у справах дітей» Володимиром Фридраком: що насправді відбувається з дитиною, якщо її сім’я опиняється у важких життєвих обставинах. За його словами, багаторічний досвід демонструє, що під час економічної, психологічної чи залежної кризи саме діти зазнають найбільшого болю. Тому допомога має бути адресована не лише дитині, а всій родині як єдиній системі.

«Центр “Рідні” – це місце, де родину не засуджують і не маркують як проблемну. Навпаки, тут прагнуть зрозуміти, вислухати й підтримати. Але першим пріоритетом залишається дитина: її безпека, комфорт і розуміння життєвої ситуації, в якій вона зараз перебуває», — наголошує Володимир Фридрак.

Найважливішою складовою роботи Центру є надання дитині необхідної визначеності. Якщо сім’я готова до співпраці з фахівцями та динамічно долає кризу, фахівці працюють над поверненням дитини додому. Якщо ж повернення неможливе, дитину готують до влаштування у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу або на усиновлення.

«У Центрі з родиною розпочинається діалог. Їй надається шанс на відновлення, а не лише зафіксовано факт кризи», — додає керівник служби.

За період роботи зі квітня 2021 року через відділення термінового влаштування Центру пройшло кількасот дітей. Основні результати роботи за цей час виглядають так:

– Понад 41% дітей повернулися до своїх біологічних сімей.
– Частка дітей була розподілена по прийомних сім’ях або дитячих будинках сімейного типу.
– Інші знайшли нові родини через усиновлення або під опікою.

Ці показники доводять ефективність комплексної підтримки сімей, яка значно знижує ризик довготривалого перебування дітей у соціальних закладах.

Особливий акцент у діяльності Центру робиться не лише на підтримку дитини, а й на роботу з сім’єю. Фахівці займаються усуненням причин кризових явищ, таких як:

– Психологічні травми
– Залежності
– Бідність
– Скрутні сімейні моделі поведінки

Такий системний підхід дозволяє не лише усувати наслідки, а й поступово відновлювати здатність родини якісно піклуватися про дитину.

Директорка Центру, сестра Юля, підкреслює, що їхня робота далека від швидких рішень чи «ефектних кейсів». Вона називає цю роботу історією довіри, яка будується повільно — крок за кроком. Діти, які опиняються тут, мають складне минуле; жодна дитина сюди не потрапляє випадково. Багато сімей приходять у стані повного виснаження, розгубленості або навіть зневіри. Перший крок — просто бути поруч, слухати і пояснювати, не тиснути, а підтримувати в пошуку рішення. Різні сімейні історії потребують індивідуального підходу: деякі складні моменти можна розплутати, а іноді їх потрібно відсікати.

Після цього починається глибока системна робота, що включає психологічний супровід, соціальну підтримку та відновлення батьківських ресурсів.

«Якщо дорослий знаходить внутрішню опору, дитина автоматично отримує більше спокою і захищеності вдома», — наголошує директорка.

Особлива увага приділяється формуванню команди фахівців. Володимир Фридрак розповідає, що в центрі ретельно підбирають працівників, орієнтуючись не лише на професійну освіту чи досвід, а в першу чергу на цінності, емпатію та готовність працювати з непростими життєвими ситуаціями. Крім того, у команді свідомо немає працівників із досвідом у традиційних інституційних закладах, що допомагає уникнути формалізму, бюрократичних перешкод та створювати більш гуманну атмосферу. Керівництво довіряє компетенції директорки та колективу Центру, водночас тримаючи під контролем кадрові процеси.

Попри важливість роботи, у Центрі визнають проблему плинності кадрів через емоційне напруження, адже щодня фахівцям доводиться працювати з травмами дітей, їх кризами та складними сімейними історіями. Останнім часом збільшилася кількість дітей до року, які потребують особливої уваги: більше догляду, індивідуального харчування та постійної присутності дорослого. Через це довелося розширити приміщення для малюків, оскільки попередній простір став замалим.

Крім того, принциповою є турбота про повагу до дитини у найдрібніших деталях, наприклад, у харчуванні. Їжа у Центрі готується винятково для дітей, працівники мають окрему кухню, не вживають дитячі продукти і не виносять їх за межі закладу. Порушення цих правил призводить до розставання з працівниками, адже довіра та безпека дітей – беззаперечний пріоритет.

Центр свідомо відмовився від підходу «вирішити проблему миттєво». Такий спосіб, за словами команди, не дає стабільних результатів. Вони працюють із кореневими причинами проблем, такими як травматичний досвід і моделі поведінки, що передаються з покоління в покоління. Цей процес довготривалий та іноді болісний, проте лише він дозволяє досягти справжніх змін.

Головна мета всіх зусиль Центру – допомогти сім’ї опісля володіти власними ресурсами і самостійно долати життєві труднощі без постійної зовнішньої підтримки.

Незважаючи на різноманіття життєвих історій, спільною потребою для кожної дитини є почуття прийняття, безпеки та уваги. Саме сім’я є найкращим середовищем для цього.

Утім, фахівці відверто констатують низку складних соціальних проблем, серед яких найпоширеніші – різноманітні залежності (алкогольна, наркотична, ігрова), які руйнують стабільність у сім’ї та призводять до втрати довіри між членами родини.

Навіть за таких обставин більшість дітей не відмовляються від своїх батьків і прагнуть повернутися до рідної сім’ї, сподіваючись на їхні позитивні зміни. Завдання Центру – зробити цей шанс справжнім.

Саме тому тут не розглядають вилучення дитини з родини як остаточне рішення, натомість працюють над зміцненням родинного середовища як найважливішого ресурсу.

«Успіх повернення – це найбільша перемога для нас», – підкреслює директорка.

Ще одна тривожна тенденція, що все частіше проявляється у Центрі, – це діти, які вже мали досвід залежностей або сформували шкідливі звички. Це стосується як підлітків, так і молодших дітей, які зростали в середовищі, де залежність була нормою. Така ситуація суттєво ускладнює роботу фахівців, адже потребує залучення додаткових спеціалістів, значно більшого часу й особливо акуратного підходу. У цих випадках Центр працює не тільки над відновленням безпеки, а також допомагає дитині вийти з небезпечних життєвих сценаріїв і сформувати здорові моделі поведінки.

Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» є результатом партнерства між Львівською міською радою та однойменним благодійним фондом. Організація вже багато років займається питаннями підтримки дітей і сімей, розвитку сімейних форм виховання та запобігання соціальному сирітству. Цей багаторічний досвід став важливою основою для створення унікальної моделі Центру, у якій центральним є не тільки забезпечення тимчасової безпеки дитини, а й системна робота зі зміцнення родини.

Засновник фонду «Рідні», Мар’яна Романяк, наголошує: «Ми виходимо з простого і важливого принципу – дитина не може розглядатися окремо від сім’ї. У більшості випадків причина кризи полягає у родинному контексті. Якщо допомогти сім’ї подолати складний період, це є найкращим захистом для дитини».

За її словами, партнерство місцевої громади та громадських організацій дозволяє поєднати різні сфери експертизи й створювати рішення, які працюють на довгострокову перспективу.

У фонді «Рідні» впевнені, що такі центри можуть стати невід’ємною ланкою сучасної системи соціального захисту дітей і сімей в Україні.

«Найбільше лихо для дитини – це невизначеність, коли вона роками перебуває в інституції, не знаючи, що чекає попереду. Саме тому ми відстоюємо підхід, за якого дитина отримує чітке майбутнє: або повернення у сім’ю, або влаштування у нову родину», – підкреслює Мар’яна Романяк.

Такі заклади допомагають змінювати логіку соціальної системи, відходячи від реагування на симптоми проблем і переходячи до роботи над їх причинами. Підтримуючи сім’ю у критичних ситуаціях, вони не лише допомагають окремій дитині, а й запобігають повторенню криз у майбутньому.

Володимир Фридрак додає, що суть цієї роботи полягає у вірі в те, що навіть за найскладніших обставин сім’я здатна на відродження, якщо поруч є ті, хто не відвернеться.

Найціннішими моментами роботи Центру є не статистичні звіти чи цифрові показники, а свідчення змін у долях людей: коли сім’ї, які приходили у кризі, з часом говорять «ми впоралися», коли діти, які раніше перебували у центрі, діляться радісними новинами про своє життя.

Досвід Львова демонструє, що традиційні інституційні заклади можуть бути перетворені на сучасні центри підтримки сімей.

«Реалізована разом з громадою модель доводить: головне – не просто вилучити дитину з кризового середовища, а допомогти родині відновитись. Саме це створює передумови для сталих змін», – наголошує Мар’яна Романяк.

Вона також вказує на те, що подібні центри можуть стати ключовою частиною загальнодержавної системи захисту дітей в Україні.

«Кожна дитина має право зростати у сім’ї, а завдання держави, громад і громадських організацій – зробити все можливе, аби це право стало реальністю», — резюмує вона.