Україна переживає найважчу зиму за останні роки. Температури у січні стрімко опускаються нижче за -15 градусів Цельсія, а Росія систематично здійснює атаки на енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого близько одного мільйона українців залишилися без опалення. Особливо інтенсивно такі обстріли спрямовані на столицю — Київ.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що після нічної атаки російських військ з 23 на 24 січня без опалення залишилися майже 6 тисяч житлових будинків. Це вже третій випадок в останні понад два тижні, коли через обстріли масштабно вимикають теплопостачання: попередні удари відбувалися 9 та 20 січня, куди також залишили сотні тисяч мешканців без тепла у квартирах.
Одна з киянок, Ріта, поділилася з BBC, що життя у столиці перетворилося на постійну невизначеність. Вона каже:
– Якщо працює опалення та газ — немає електроенергії та води;
– Якщо електрика та вода — немає опалення.
Щоденне повернення додому нагадує гру у здогадки: чи вдасться прийняти душ або випити гарячого чаю, або ж не отримаєш нічого з цього. Крім того, напруженість підсилюють постійні атаки ракетами та дронами. Через холод жінка змушена лягати спати у капелюсі й кількох шарах одягу.
Особливу складність ситуації створює поширена у країні система централізованого опалення у багатоквартирних будинках, коли гаряча вода нагрівається на віддалених теплопунктах і транспортується до житлових радіаторів. У великих теплових центрах навколо України проживають тисячі людей, які залишаються без тепла, коли їхні об’єкти стають мішенню для російських ударів. За офіційними даними, всі подібні теплогенеруючі підприємства вже зазнали пошкоджень від ворожих атак.
Атаки також негативно впливають і на електропостачання. Хоча в окремих випадках працювати можуть генератори або акумуляторні батареї, забезпечення тепла є значно складнішим завданням — особливо в умовах відсутності електроенергії для живлення систем опалення. Київтеплоенерго, монополіст із постачання тепла й гарячої води у Києві, зазначає, що “абсолютна більшість” житлових будинків столиці залежать від їхніх послуг, але через міркування безпеки не розкриває точних цифр.
У Запоріжжі, місті на передовій із населенням близько 750 тисяч мешканців, майже 75% жителів також користуються централізованим опаленням. Про це повідомив Максим Рогальський, голова місцевої асоціації мешканців багатоквартирних будинків.
До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році приблизно 11 мільйонів домогосподарств в Україні покладалися на централізоване опалення, тоді як 7 мільйонів — використовували автономне опалення, розповідає український енергетичний експерт Юрій Корольчук.
Відзначається, що у 1950-х роках у містах Радянського Союзу, включно з українськими, були реалізовані масштабні будівельні програми, які мали на меті масове зведення доступного житла. Йдеться про такі характерні для колишнього СРСР дев’ятиповерхові житлові будинки з бетонних панелей, відомі як “панельки”, а також менші п’ятиповерхові блоки, які назвали “хрущовками” на честь радянського лідера Микити Хрущова, що курував їхнє будівництво у 1950–1960-х роках.
Опалення таких будівель здійснюється на великих теплоелектроцентралях (ТЕЦ), які не лише виробляють тепло, але й електроенергію. Водночас окремі індивідуальні будинки, поширені у сільській місцевості і відомі в Україні як “приватні будинки”, рідко зустрічаються у міських зонах.
Експерт Корольчук підкреслює, що Україна успадкувала радянську систему централізованого опалення, яка майже не зазнала змін і переважно залишилася централізованою. Основні теплогенеруючі об’єкти не були сконструйовані з урахуванням можливих ракетних чи дронових атак, що стало однією з головних вразливостей під час воєнних дій.
За його словами, використання Росією таких тактик є нововведенням. В попередні зими подібних мащтабних ударів по системах опалення не було — атаки траплялися лише поодинокі, не були сплановані як цільові удари по теплогенеруючих установках. Він також зауважує, що у контексті поточних переговорів щодо припинення війни ці дії можуть слугувати своєрідним тиском.
Особливості централізованої системи опалення забезпечують масштабну ефективність, але при руйнуванні її ключових елементів наслідки можуть бути катастрофічними для сотень тисяч людей. Уряд України усвідомлює цю проблему і має намір знизити залежність, запровадивши обов’язкову індивідуалізацію теплопунктів у багатоповерхових будинках.
Втім, змінити укорінені десятиліттями стандарти радянського міського планування буде складно і займе чимало часу.
