Після Гран-прі Нідерландів, що відбувся наприкінці серпня, Норріс відставав від Піастрі на 34 очки, при цьому до завершення сезону залишалося лише дев’ять гонок. Саме з цього моменту почався його відрізок стабільної та вражаючої форми, який у підсумку привів його до чемпіонського титулу.
У зовнішньому сприйнятті склалося враження, ніби зняття психологічного тиску дозволило Ландо просто “відпустити ситуацію” і діяти більш вільно. Однак, за словами самого пілота, все було дещо інакше:
– «Ні, це не дало мені можливості розслабитися», — визнав він. — «Відставання у 34 очки від суперника, який має таку ж машину, демонструє неймовірні результати і якого я поважаю як надзвичайно сильного гонщика, аж ніяк не вселяло мені впевненість чи думку, що тепер мені нічого втрачати.»
– «Я мусив посилити свої зусилля у всіх напрямках: поза трасою, в команді, з людьми, що мене підтримують. Мені довелося розширити коло співпрацівників, інтенсивніше працювати на тренажері, змінити підходи та стиль керування машиною. Я занурився глибше в аналіз та шукав нові ідеї.»
– «Стараюся швидше і глибше усвідомлювати всі нюанси, обробляти інформацію на більш високому рівні, ніж коли-небудь раніше.»
Головний керівник команди, Андреа Стелла, прокоментував високий рівень сучасних пілотів Формули 1 і необхідність постійного розвитку для утримання конкурентоспроможності:
1. Сьогоднішній стандарт гонщиків надзвичайно високий.
2. Щоб залишатися у боротьбі, потрібно безперервно еволюціонувати, удосконалюватися.
За словами Стелли, Ландо Норріс минулого сезону відчував певне розчарування від того, що не зміг добитися результату аж до останньої гонки, але це лише підняло його внутрішній рівень і самовпевненість:
– «Він майже відчув своє нове амплуа, себе як гідного суперника Максу.»
Поточний сезон означав для Ландо новий важливий переломний момент — реакцію на початкові труднощі, що мали місце в стартовій частині чемпіонату. Стелла підкреслив, що:
– Процес розвитку пілота був структурованим й багатогранним.
– Окрім технічних аспектів, увагу було приділено особистому зростанню, професійному вдосконаленню, майстерності пілотування та гоночним навичкам.
– Особливо приємно, що Норріс зміг максимально використати цей процес.
– Такий рівень роботи з командою, кількість залучених спеціалістів і стрімкість розвитку — рідкісне явище у спорті.
Для керівника McLaren Racing, головного виконавчого директора Зака Брауна, успіх Норріса має також особисте значення. Він підтримував гонщика з 14 років — спочатку на рівні менеджменту, далі допомагав йому будувати кар’єру у молодших серіях та врешті представив його у McLaren:
– «Пам’ятаю, коли він був зовсім маленьким. Команда менеджерів, що оточує його, зробила неймовірну роботу з виховання нинішнього зрілого чемпіона світу. Це велике досягнення та велика радість.»
Таким чином, шлях Ландо Норріса до титулу був позначений надзвичайною працею, внутрішньою наполегливістю і тісною командною підтримкою, які дозволили йому подолати труднощі і досягти вершини у світі Формули 1.
